Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/4212/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4212/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1077524/07790672 від 14.02.2019 р., зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Київський автомобільний ремонтний завод" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.02.2019 № 1077524/07790672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.01.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" від 15.01.2019 № 1 датою її фактичного подання - 15.01.2019. Позовні вимоги мотивовано тим, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретний вид критерію, який встановлений пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку, не вказано на відповідне рішення згідно з яким позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, контролюючим органом також не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку. Контролюючим органом застосовано критерії ризиковості здійснення операцій платника податку до податкової накладної, а не до платника податку, що свідчить про те, що реєстрацію податкової накладної зупинено контролюючим органом з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117. Також, позивачем наголошено, що оскаржуване рішення контролюючого органу є актом індивідуальної дії, а тому повинне відповідати його ознакам, натомість оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуальних актів, що породжує його неоднозначне трактування. Зважаючи на вказані обставини, рішення контролюючого орану про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та підлягає скасуванню. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 р. адміністративний позов Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 07790672) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.02.2019 №1077524/07790672 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.01.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" від 15.01.2019 № 1 датою її фактичного надходження. Стягнуто на користь Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 07790672) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки судом не враховано, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку із ненаданням позивачем копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню,а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2019 між Державним підприємством "Київський автомобільний ремонтний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН-К» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного з аукціону, який зареєстрований в реєстрі за №49. Згідно з п. 2 вказаного договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність нерухоме майно і сплачує за нього грошову суму, визначену за результатами відкритих торгів (аукціону). Пунктом 3 вказаного Договору встановлено, що згідно з Протоколом відкритих публічних торгів (аукціону) №1 від 28.12.2018, ціна продажу нерухомого майна складає 2 308 301, 20 грн. в т.ч. ПДВ. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що гарантійний внесок у розмірі 226 304, 04 грн., сплачений Переможцем аукціону зараховується до ціни продажу майна. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти у сумі, визначеній в п. 3.2 Договору, а саме: 2 081 997,16 грн., протягом 5 днів з моменту отримання пропозиції щодо укладання Договору на реквізити, вказані у протоколі проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №1 від 29.12.2018. Як свідчать матеріали справи, на виконання п. 3.4 Договору, Переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІОН-К» було перераховано грошові кошти в сумі 1 155 000, 00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 15.01.2019. Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України Державним підприємством "Київський автомобільний ремонтний завод" було складено податкову накладну №1 від 15.01.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманої 31.01.2019 квитанції, документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 15.01.2019 №1 В ЄРПН зупинена. Підставою для зупинення стали виявлені помилки, а саме: обсяг постачання товару/послуги 4412 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказаний розрахований показних критерію ризиковості. Державним підприємством "Київський автомобільний ремонтний завод" 11.02.2019 було подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено, включаючи додатки в кількості 8 одиниць та надано пояснення, згідно з якими 29.12.2018 проведено аукціон з продажу частини майна в процедурі санації - комплекс будівель та споруд бази відпочинку Озерце» у кількості 35 найменувань, загальною площею 859, 6 кв.м., місцезнаходження: м. Київ, Столичне шосе,

26. Переможець аукціону - ТОВ «ЮНІОН-К», перераховано 1 115 000,00 грн, згідно платіжного доручення від 15.01.2019 №1, на виконання вимог ПКУ ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" виписано податкову накладну від 15.01.2019 №1. Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1077524/07790672 від 14.02.2019 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 15.01.2019. Підставами даних рішень зазначено, що платником податків не були надані копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. При цьому, у формі рішення контролюючого органу зазначено, що ненадані документи необхідно підкреслити, однак відповідачем не було конкретно визначено, які саме з перерахованих документів не було надано та не підкреслено такі. Державним підприємством"Київський автомобільний ремонтний завод" було подано скаргу на Рішення №1077524/07790672 від 14.02.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 15.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 27.02.2019 №11635/07790672/2 скаргу Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" залишено без задоволення, а рішення Комісії контролюючого органу без змін. Позивач, не погоджуючись із діями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідало критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а Комісією контролюючого органу лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваних рішень, а відтак Рішення Комісії №1077524/07790672 від 14.02.2019 не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарської операції за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2018 року № 341), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів п. 201.16 статі 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Судом першої інстанції встанволено, що зі змісту Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 вбачається, що обсяг постачання товару/послуги 4412 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії №959). Також було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК у Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, на виконання пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний зазначити, які саме копії документів за вичерпним переліком, що передбачений пунктом 14 Порядку № 117 необхідні для прийняття рішення про реєстрацію. Суд наголошує, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Натомість, рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідало критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Тобто, незрозумілість рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної позбавило позивача можливості надати саме ті документи, на яких відповідач наголошує у відзиві на позовну заяву. У відповідь на зазначену квитанцію, позивачем 11.02.2019 було подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено, включаючи додатки в кількості 8 одиниць та надано пояснення, згідно з якими 29.12.2018 проведено аукціон з продажу частини майна в процедурі санації- комплекс будівель та споруд бази відпочинку « Озерце » у кількості 35 найменувань, загальною площею 859, 6 кв. м., місцезнаходження: м. Київ, Столичне шосе,

26. Переможець аукціону - ТОВ «ЮНІОН-К», перераховано 1 115 000, 00 грн, згідно платіжного доручення від 15.01.2019 №1, на виконання вимог ПКУ ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" виписано податкову накладну від 15.01.2019 №1. У той же час, контролюючим органом не надано суду доказів, з яких можливо встановити обставини відповідно до яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операцій та не доведено правомірності зупинення реєстрації зазначеної накладної. Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено до контролюючого органу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкової накладної. Разом з тим, Комісією контролюючого органу, незважаючи на надання позивачем необхідних документів, відмовлено у реєстрації податкової накладної від 15.01.2019 №1, в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів звертає увагу, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а Комісією контролюючого органу лише проставлено відмітки навпроти процитованих підстав для відмови без підкреслення необхідних документів, як передбачено у бланку оскаржуваних рішень. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що Рішення Комісії №1077524/07790672 від 14.02.2019 не відповідає приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарської операції за податковою накладною, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані. Окрім того, суд прешої інстанцї зауважив, що виписана податкова накладна №2 була успішно зареєстрована контролюючим органом, при цьому, жодних помилок при її реєстрації виявлено не було. Вказана обставина відповідачем не спростована. Також колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про відстуність підстав щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, позяак це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Стосовно вимог позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" від 15.01.2019 № 1 датою її фактичного подання - 15.01.2019, суд зазначає наступне. Згідно з п. 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 15.01.2019, подану позивачем, датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги п. 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкову накладну №1 від 15.01.2019 потрібно зареєструвати в ЄРПН датою її фактичного надходження. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Таким чином, за наслідками розгляду справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Підсумовуючи викладене, судова колегія зазначає, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на повно встановлених обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Колегія суддів зазначає, що доводи наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги судова колегія звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина Судді: Л.О.Костюк М.І.Кобаль