Ухвала КГС ВС № 922/3202/19
від 21.09.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 21 вересня 2020 року м. Київ Справа № 922/3202/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Могила С.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 за позовом Харківської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО МОЛ" за участю: Фізичної особи-підприємця Бабуджана Андрія Павловича, Фізичної особи-підприємця Бондалєтова Анатолія Івановича про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2020 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України. 01.09.2020 (згідно реєстраційного номера та дати Верховного Суду) через суд апеляційної інстанції Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 (повний текст постанови складено 30.03.2020). За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", касаційний суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги. Згідно з частинами першою та другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 (повний текст постанови складено 30.03.2020), тобто останнім днем подання касаційної скарги є 20.04.2020 (враховуючи вихідні дні). Таким чином, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України 20-денний строк з дня отримання заявником повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 20.04.2020. Відповідно до приписів статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Касаційну скаргу було подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.08.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження постанови апеляційного господарського суду без клопотання про поновлення строку. У касаційній скарзі скаржник посилається на положення пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, та зазначає, що процесуальний строк на касаційне оскарження ним не пропущений. Відповідно до пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 N 731-IX. Отже до спливу 06.08.2020 (Закон України від 18.06.2020 N 731-IX набрав чинності 17.07.2020) вказаного 20-денного строку відповідні особи для вчинення процесуальної дії мають право на продовження процесуальних строків, однак такі строки цим Законом продовжено не було. За вказаних обставин доводи скаржника про те, що процесуальний строк на касаційне оскарження ним не пропущений, не ґрунтуються на вказаних нормах права, тому є безпідставними. Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо, зокрема, вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Отже касаційна скарга підлягає залишенню без руху з підстав подання її після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, без клопотання про поновлення цього строку. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Скаржником до касаційної скарги, поданої 05.08.2020, додано платіжне доручення від 01.04.2020 № 39477, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги, касаційне провадження за якою було закрито ухвалою Верховного Суду від 24.06.2020. Разом з тим у цій ухвалі суду касаційної інстанції у п. 4.17. визначено, що сплачена відповідачем сума судового збору за подання касаційної скарги в силу положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає, оскільки Верховним Судом закривається касаційне провадження, а не провадження у справі. Закриття провадження у справі (в тому числі в касаційній інстанції) і закриття касаційного провадження (у тому числі з підстави передбаченої пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України) є різними процесуальними діями та регулюються різними нормами Господарського процесуального кодексу України (статтею 231 та статтею 296 цього Кодексу), а відтак закриття касаційного провадження не відповідає ознакам, передбаченим пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, вищевказане платіжне доручення, яке підтверджує сплату судового збору за вперше подану касаційну скаргу, не може бути доказом сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою, поданою 05.08.2020. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 7 684,00 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; - код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - код банку отримувача (МФО): 899998; - рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. За змістом положень частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою. З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої і третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Виходячи з положень частин 2, 3, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення заявником недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" залишити без руху до 21.10.2020.
2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Приватному акціонерному товариству "Концерн АВЕК та Ко" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка,
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Г.М. Мачульський Судді Є.В. Краснов С.К. Могил