Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 607/3409/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 607/3409/20 пров. № А/857/4787/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Дзюбановський Ю.І., час ухвалення рішення не вказаний, місце ухвалення рішення - м. Терноопіль, дата складання повного тексту рішення: 20.03.2020 р., ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №646148 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано оскаржену постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.02.2020р. серії ДП18 №646148 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. штрафу за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП. Рішення мотивоване тим, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності посадовою особою відповідача було допущено ряд процесуальних норм, які не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, та надати оцінку діям ОСОБА_1 щодо наявності складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а також фактичних обставин справи, вважаючи, що суд першої інстанції припустився неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи та визнав встановленими недоведені обставини, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що висновок суду містить невірний висновок щодо ненадання позивачу можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки клопотання позивача про залучення захисника було задоволено та надано можливість скористатися правовою допомогою адвоката, однак позивач просив забезпечити йому безоплатну правову допомогу, що у вказаному випадку не передбачено законом. Вважає, що відповідачем надано суду достатньо доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16 лютого 2020 року інспектором поліції прийнята постанова серії ДП18 №646148, якою за порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме проїзд в м. Тернополі перехрестя вул. Микулинецька-Козацька 16.02.2020 о 17 год. 20 хв. на забороняючий сигнал світлофора (жовтий) - п. 8.7.3 (ґ) ПДР України, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Ухвалюючи рішення про скасування оскарженої постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП, суд першої інстанції дійшов висновку, що посадовою особою УПП в Тернопільській області ДПП обов`язкові вимоги КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача як водія та прийняття постанови за наслідками її розгляду належним чином дотримані не були, що потягнуло за собою прийняття незаконної постанови про накладення адміністративного стягнення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі (стаття 268 КУпАП). Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Як встановлено колегією суддів, в матеріалах справи наявний долучений відповідачем відеозапис із камери відеореєстратора, згідно якого встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за підозрою порушення ним п. 8.7.3 (ґ) ПДР, а саме проїзд перехрестя на забороняючий жовтий сигнал світлофора. Також судом встановлено, що під час спілкування із поліцейським, тобто, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, водій неодноразово заявляв усні клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи на інший день, оскільки виявив бажання скористатися послугами адвоката для свого захисту, хотів ознайомитися із доказами, які підтверджують вчинення ним порушення, оглянути відеозапис події та надати свої відповідні пояснення після дотримання його прав, передбачених ст. 268 КУпАП і при тому посилався на відсутність законодавчо встановленого строку розгляду адміністративної справи із прийняттям постанови саме у час і на місці його зупинення працівником поліції, а не в інший день. Однак, поліцейський під час розгляду адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності при заявлених ним обґрунтованих клопотань і реалізації наданих йому ст. 268 КУпАП прав, розгляд справи не відклав на іншу дату, що позбавило позивача скористатися послугами адвоката при невизнанні водієм своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Докази, які були зібрані поліцейським, а саме відеозапис події, ОСОБА_1 не були надані для ознайомлення з мотивів розрядження батареї планшету та відразу прийнята постанова про застосування до позивача адміністративного стягнення. Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що посадовою особою УПП в Тернопільській області ДПП обов`язкові вимоги КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 та прийняття постанови за наслідками її розгляду не дотримані належним чином, внаслідок чого посадовою особою відповідача прийнято неправомірну постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.02.2020р. серії ДП18 №646148. Як видно з копії оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, наявної в матеріалах справи (а.с. 5), така не містить відомостей про роз`яснення прав притягнутої особи до адміністративної відповідальності, що передбачені статтею 268 КУпАП. Враховуючи, що наведені порушення процесуальних норм не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, забезпечити реалізацію водієм наданих йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вказане унеможливлює об`єктивний та всебічний розгляд справи, суд першої інстанції за правилами ч. 3 ст. 286 КАС України прийняв обґрунтоване рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.02.2020 серії ДП18 №646148 та направлення справи на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП без дослідження на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Щодо твердження скаржника про те, що поліцейським були дотримані права позивача як притягнутої особи до адміністративної відповідальності, то такі не підтверджені належними доказами, а тому судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2020 року у справі № 607/3409/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 18.09.2020.