Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/1158/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 332/1158/20 Головуючий в 1 інст. Шалпегіна О.Л. Провадження №33/807/612/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2020 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Козара М.В. розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Козара М.В. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 24 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420,40 грн. Згідно з постановою суду, 06 травня 2020 о 02:18 годині біля будинку № 76 по вулиці Демократичній у м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком № 2333 від 06 травня 2020 року. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Козар М.В., просить постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, всебічному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також апелянт зазначає, що суд, відмовляючи в клопотанні про закриття провадження в справі на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП не врахував таке. Правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 06 травня 2020 року, тобто до внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими була скасована відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують звагу та швидкість реакції, тому, згідно зі ст.247 ч.1 п. 6 КУпАП, провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із скасуванням 01 липня 2020 року акту, який встановлює адміністративну відповідальність. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на місті зупинки транспортного засобу, проте у поліцейських був відсутній спеціальний прилад щоб провести такий огляд. Це підтверджується відеозаписом із боді камери поліцейського на диску ДВД (а.с.13) відеозапис 20200506083012000050 (час 02-28 по 02-40) Таким чином, поліцейським грубо порушено п. 6,7,8 Розділу І Інструкції, а також Конституцію України Приписи, а суд не дав цьому оцінку. Так само на відеозапису взагалі не видно свідків, при яких проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, та при яких він начебто відмовлявся від огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу «ДРАГЕР». Сторона захисту тричі заявляла клопотання про виклик осіб, які опитувались поліцейськими як свідки (а.с. 7-8), для того щоб в суді з`ясувати, чи дійсного вони були присутні під час огляду ОСОБА_1 і при них він відмовився від огляду на місті і наполягав на медичному огляді на стан сп`яніння в лікарні. В свою чергу суд безпідставно відмовив в задоволенні такого клопотання, чим було порушено право на захист особи, що стало причиною заявлення відводу судді, яка розглядала справу. Також апелянт зазначає,що незважаючи на наявність в справі пояснень свідків (а.с. 7-8), ці особи в протоколі не зазначені, що є грубим порушенням ст.256 КУпАП. Крім того, протокол має виправлення - в часі складання адміністративного протоколу та в часі вчинення адміністративного правопорушення, що є порушенням п. 7 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом №1376 від 06 листопада 2015 року МВС України, згідно з яким, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно, вказаний протокол не може братися до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, Крім того, згідно з висновком від 06 травня 2020 року, огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі - КНП «Обласному клінічному закладі з надання психіатричної допомоги», який не має право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що є порушенням ч. 3 ст. 266 КУпАП та п. 1 розділу III інструкції. Відповідно до п. 22 Розділу III Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення апеляційного розгляду не подавав. Захиник - адвокат Козар М.В. вважає за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки останній не бажає брати участь в апеляційному розгляді. Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Козара М.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №162789 від 06 травня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння; зі змістом протоколу ознайомлений, будь-яких зауважень чи клопотань не заявляв; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 травня 2020 року в КУ «ОКНД» ЗОР; медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №2333 від 06 травня 2020 року; DVD диском з відеозаписом. Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Доводи сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог закону, є безпідставними з огляду на таке. Згідно з матеріалами справи, огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювальної техніки «Драгер» дійсно не проводився. З відеозапису вбачається, що поліцейські не могли однозначно визначитися, у стані якого сп`яніння перебуває ОСОБА_1 - чи то у стані алкогольного, чи то у стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився без будь-якого примусу пройти відповідний огляд в медичному закладі. У акті медичного огляду №2333 від 06 травня 2020 року відображені ознаки сп`яніння, встановлені у ОСОБА_1 при візуальному огляді (тремтіння повік, пальців рук, почервоніння обличчя, скляр, хитка хода, наявний запах алкоголю з рота, тощо); дані щодо технічного засобу, за допомогою якою проводився огляд ОСОБА_1 ; результати такого огляду. За результатами огляду лікарем виставлений заключний діагноз: алкогольне сп`яніння. Жодних зауважень до акту ОСОБА_1 не заявив, висновок лікаря в установленому законом порядку не оспорив. Більш того, з акту вбачається, що ОСОБА_1 проходив додаткове обстеження - здачу біологічного середовища (сечі), результат лабораторних тестів позитивний, виявлено етанол 1,8%. Зазначений акт щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Те, що при розгляді справи судом першої інстанції не заслухані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не завадило суду повно і всебічно з`ясувати обставини справи та не свідчать про незаконність винесеної постанови. Більш того, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився у медичному закладі без участі свідків у присутності поліцейського, як це передбачено законом. Порушень при вказаному огляді не встановлено. Клопотань про дослідження додаткових доказів, в т.ч. про допит свідків, при апеляційному розгляді сторона захисту не заявляла. Доводи сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , є недопустимим доказом, на думку апеляційного суду, є помилковими. Зазначений протокол складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП, містить всі необхідні для розгляду справи відомості та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. До протоколу додані документи за переліком, зазначеним в описі матеріалів справи, відомості з яких узгоджуються між собою та з відомостями, зазначеними в самому протоколі. Твердження сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі - КНП «Обласному клінічному закладі з надання психіатричної допомоги», який не має право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, перевірялися судом першої інстанції та спростовані в оскаржуваній постанові. Зокрема, судом встановлено, що огляд був проведений у закладі охорони здоров`я - Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги», який згідно з інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня», що входить до переліку закладів, яким надане право проведення огляду водіїв на стан сп`яніння (а.с. 62- 65). Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, та надав цим доказам правильну юридичну оцінку Висновки суду фактичним обставинам справи відповідають, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.ст.33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Доводи захисника про необхідність закриття провадження в справі на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП, також є безпідставними, виходячи з такого. До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 КК України (Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені зміни до Закону № 2617-VIIІ. Так, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX, у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадив нову редакцію ст.130 КУпАП та виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння, у зв`язку із запровадженням кримінальної відповідальності; у пункті 2 Розділу І Закону №2617-VIIІ виключено підпункт 171, яким доповнено КК України статтею 286-1. Отже, залишилась адміністративна відповідальність за вчинення таких дій. Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Виходячи із цих положень, до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили правопорушення у виді керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, має бути застосований закон, що діяв під час і за місцем вчинення правопорушення. В даному випадку правопорушення вчинене 06 травня 2020 року, тобто до прийняття і набрання чинності Законом № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року (яким не скасовувалась, а фактично посилювалась відповідальність за вчинення вищевказаних дій). З врахуванням викладеного, підстав для закриття провадження в справі на відповідно до положень п.6 ч.1 ст.247 КУпАП не вбачається. Таким чином, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 - адвоката Козара М.В. залишити без задоволення. Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 24 липня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 332/1158/20