Постанова 4804 № 266/3501/20

33/804/478/20 266/3501/20 33/804/478/20 266/3501/20 Категория: ст. 130 ч.1 КпАП України П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 17 вересня 2020 року суддя Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., за участю секретаря Меркулової Я.О., Суржко С.І. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 ,- визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАп та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,- ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. 04.07.2020 року о 09 год. 03 хв. Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вул. Перша Слободка, біля буд. 67, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «ВАЗ 21051», н/з « НОМЕР_2 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності), від проходження медичного огляду в медичному закладі «КЛПУ Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнана винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду. Зазначає, що відмовилася від проходження медичного огляду в медичному закладі оскільки працівники поліції їй та її чоловіку погрожували, що результат буде такий, який вони зазначать, оскільки не підконтрольні жодному органу поліції. Зазначає, що їй працівники поліції не надали докази, на підтвердження її вини, крім того у неї відсутня можливість сплатити штраф у призначеному розмірі. Під час апеляційного перегляду провадження ОСОБА_1 підтримала свої апеляційні вимоги, просила постанову суду скасувати. Мотиви суду. Допитавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, що керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Вважаю, що розглянувши адміністративну справу, суддя районного суду обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута судом 12 серпня 2020 року з додержанням вимог ст. 268, 280 КУпАП, у присутності ОСОБА_1 , яка давала в суді пояснення, висловлювала свої заперечення. Факт адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його вчиненні підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 288692 від 04.07.2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом співробітників поліції, відеоматеріалами. Апеляційні твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції їй та її чоловіку погрожували, що результат її огляду в наркології та і у будь-якому випадку, не залежно від її волі буде такий, який вони забажають та викладуть у протоколі суд вважає неспроможними, оскільки такі твердження об`єктивно матеріалами провадження не підтверджуються і є голослівною, суб`єктивною думкою ОСОБА_1 , яка базується на її негативному досвіді спілкування з працівниками поліції. Як вбачається з дослідженого відеозапису, автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, в ході спілкування з останньою жодних погроз і її бік від працівників поліції зафіксовано не було, ОСОБА_1 поводилася не адекватно, агресивно висловлювалася, на пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовилася в присутності двох свідків. Аналізуючи доводи ОСОБА_1 з приводу відсутності доказів керування нею транспортним засобом та на підтвердження її вини, вважаю їх неспроможними, оскільки згідно відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 ознайомитися з відеозаписом, де зафіксований факт керування нею транспортним засобом ВАЗ 21051 до його зупинки та факт відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Отже, апеляційні доводи ОСОБА_1 в цій частині розцінюються, як такі, що спрямовані на ухилення останньої від адміністративної відповідальності та уникнення адміністративного стягнення. Твердження ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі про відсутність у неї можливості сплатити штраф у призначеному розмірі не можуть бути підставою для скасування покарання в частині визначення розміру штрафу або його зміни, оскільки санкція статті 130 ч.1 КУпАП не передбачає альтернативні міри покарання, а тому підлягає застосування такого покарання як позбавлення права керування транспортним засобом та штрафу. Всі доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення по справі не містять. За таких обставин, постанову суду першої інстанції вважаю законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню або зміні. Керуючись статтями 289, 293, 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 серпня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП -- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: