Ухвала КАС ВС № 340/2182/19

УХВАЛА 17 вересня 2020 року м. Київ справа № 340/2182/19 адміністративне провадження № К/9901/16505/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління ДФС у Кіровоградській області; далі - ГУ ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішень, У С Т А Н О В И В : 03.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020. Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.07.2020 ГУ ДПС подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначено, що касаційна скарга подається саме на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми пункту 177.2, підпункти 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 803/207/16. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Наведений в касаційній скарзі та в заяві від 13.08.2020 довід ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 не підтверджений з огляду на неподібність правовідносин у справі № 340/2182/19 та № 803/207/16, у яких застосована норма пункту 177.2 статті 177 ПК. Так, в постанові від 23.01.2020 Верховний Суд застосував цю норму до встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо зменшення суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою оподатковуваного доходу на розмір витрат, які визначаються ціною придбаного товару (спір у справі № 803/207/16 стосується підтвердження платником податку на доходи фізичних осіб витрат, врахованих у податковому обліку). В той же час у справі № 340/2182/19 спір між сторонами виник щодо врахування платником названого податку в податковому обліку витрат на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення (витрати на придбання акумуляторів, шин, запасних частин до транспортних засобів), особливості податкового обліку яких в цілях сплати податку на доходи фізичних осіб встановлені нормами підпунктів 177.4.4, 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177.4 Податкового кодексу України. Отже, наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин. Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Крім того, згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Керуючись статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак