Постанова 4824 № 754/1028/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи №754/1028/2020 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/10602/2020 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді - доповідача: Білич І.М. суддів: Музичко С.Г. Коцюрби О.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Сапронова Володимира Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року, постановлену під головуванням судді Деснянського районного суду м. Києва Бабко В.В. у цивільній справі №754/3895/2020 за заявою адвоката Сапронова Володимира Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. в с т а н о в и л а: У січні 2020 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Сапронова В.В. звернулася до Дніпровського районного суду з позовом про стягнення аліментів. Просила суд присудити кошти на утримання (аліменти) дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути їх з ОСОБА_2 у сумі 4171, 63 гривни щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову та до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти (аліменти) на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти за минулий час у сумі 144 690, 20 гривень. У цілях забезпечення зазначеного позову ОСОБА_1 у червні 2020 року було подано заяву про забезпечення позову. З підстав того, що відповідач ще в квітні 2020 року дізнався про наявність даного позову та суму заборгованості, яка підлягає сплаті. Однак, незважаючи на це навмисно звільнився з роботи та став на облік у центрі зайнятості, ухиляючись таким чином від обов`язку по утриманню дитини. Враховуючи, що відповідач має майно: два автомобілі та гараж, просила суд накласти арешт на гараж та автомобіль ОPELASTRA номерний знак НОМЕР_1 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року заява Сапронова В.В. про вжиття заходів забезпечення була повернута позивачу та роз`яснено право на повторне звернення з заявою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення. Не погодившись з ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме : гараж № НОМЕР_2 , який знаходиться в ГБК «Дружба» розташований по вул. Тираспольській, 12 в м. Києві, автомобіль ОPEL ASTRA номерний знак НОМЕР_1 . Посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначаючи, про її безпідставність та необґрунтованість так як позивачем при подачі заяви були надані документи на підтвердження наявності у відповідача права власності на майно, яке підлягає арешту. Висновки суду ґрунтуються на припущеннях в частині невідповідності співмірності ціни позову вартості майна забезпечення позову. Також були зазначені підстави для накладення арешту, а саме: звільнення відповідача з роботи та постановлення на облік у службі зайнятості, незважаючи на те, що він має сплачувати аліменти та заборгованість щодо їх сплати. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6 ( повернення заяви позивачеві ( заявникові) 9,10,14,19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву позивачу виходив з того, що позивач звертаючись з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 не вказав обґрунтовані доводи, які б дали суду підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Саме лише посилання в клопотанні про забезпечення позову на потенційну можливість, ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Що у відповідності до ч. 10 ст. 153 ЦПК України дає підстави для повернення заяви заявнику. Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. За матеріалами справи вбачається, що заява про забезпечення позову подана до суду містить у собі найменування суду, до якого подається заява, повне найменування учасників справи; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову та інші відомості, потрібні для забезпечення позову, що свідчить про дотримання заявником вимог встановлених положеннями ст. 151 ЦПК України при подачі заяви до суду. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позивачу заяви про забезпечення позову з підстав визначених п. 10 ст. 153 ЦПК України. Відтак, ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 368, 374,379, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Сапронова Володимира Володимировича, що діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: