Постанова 4805 № 2-126/12

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №2-126/12 Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф. Категорія 39 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 2-126/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2020 року, постановлену під головуванням судді Слюсарчук Н.Ф. у м. Житомирі, в с т а н о в и в: У червні 2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити стягувача з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за виконавчими провадженнями щодо виконання виконавчих листів №2-126/12 виданих Богунським районним судом м. Житомира про стягнення заборгованості за кредитним договором, боржник ОСОБА_1 . В обґрунтування заяви зазначено, що 24.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір відступлення права вимоги за кредитними договорами, згідно з умовами якого право вимоги за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №МL-010/049/2007 від 25.09.2007 року перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2020 року заяву задоволено. Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №2-126/12 виданих Богунським районним судом м. Житомира за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, а саме з ПАТ «ОТП Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна». У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги в сукупності зводяться до того, що право вимоги за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №МL-010/049/2007 від 25.09.2007 не перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», таким чином Товариство не є правонаступником ПАТ «ОТП Банк». Перевіривши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Судом встановлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1927711,35 грн., з яких: 1852302,17 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 18069,66 грн. заборгованість за відсотками, 57339,55 грн. пені, а також 1840,06 грн. судових витрат. 24.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов договору заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ «ОТП Банк», в тому числі і до ОСОБА_1 . Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); в) факторингу (глава 73 ЦК). Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тобто законом передбачено, що заміна сторони у виконавчому провадженні відбувається у разі її вибуття на правонаступника. За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора поза межами виконавчого провадження відбувається у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Отже, законодавством передбачено, що відступлення права вимоги є однією із форм процесуального правонаступництва, яке тягне за собою заміну сторони виконавчого провадження. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Встановивши, що на підставі договору відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року, який у встановленому законом порядку не розірвано та недійсним не визнано, від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за згаданим вище договором кредиту, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Не підтверджені доказами доводи апеляційної скарги про відсутність реального переходу права вимоги до нового кредитора, є безпідставними з огляду на презумпцію дійсності та правомірності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, суд з`ясував всі обставин справи, дослідив всі докази і надав їм належну оцінку, і дійшов правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17.09.2020. Головуючий Судді