Постанова 4805 № 278/1794/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/1794/20 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. Категорія 3 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Трояновської Г.С. суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №278/1794/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року, постановлену під головуванням судді Дубовік О.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову та просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 06.03.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 421, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. про звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, за яким 09.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. відкрито виконавче провадження №62292179. Необхідність такого забезпечення обгрунтовував тим, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. вчинив виконавчий напис від 06.03.2020, зареєстрований в реєстрі за № 421 яким запропоновано звернути стягнення на наступне нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 5, 9437 га, що знаходиться на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий № 1822082500:01:000:0001. За вказаним виконавчим написом нотаріуса проводиться виконавче провадження ВП № 62292179, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Житомира Волкової Є.О. В ході проведення виконавчого провадження здійснюються попередні дії щодо подальшого відчуження майна. Враховуючи обставини справи, суть позову, а також те, що ним ставиться питання про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач вважав, що невжиття заходів із забезпечення позову може призвести у майбутньому до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року заяву задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 06 березня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 421, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 , а саме на: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 59437 кв. м, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер: 1822082500:01:000:0001, на підставі якого 09 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є. О. відкрито виконавче провадження № 62292179. В апеляційній скарзі АТ «ОТП Банк» просить ухвалу суду скасувати в повному обсязі та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. Зокрема, зазначає, що позивач здійснює зловживання своїми процесуальними правами, оскільки він уже звертався із аналогічним позовом і заявою, проте залишив свою позовну заяву без розгляду. Суд першої інстанції у своїй у ухвалі не наводить обставин, які б свідчили про те, що незабезпечення позову утруднить чи унеможливить виконання потенційного рішення суду в майбутньому. Також вказує, що позивач в порушення вимог ст. 154 ЦПК України не запропонував заходи зустрічного забезпечення, що залишилося поза увагою суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що в його діях відсутні ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки звернення до суду із позовом та із заявою про залишення його без розгляду є його правом, гарантованим ЦПК України. Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він звернувся до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову, які відрізняються підставами позову так і їх обгрунтуванням з посиланням на докази, що їх підтверджують. Аргументи щодо відсутності обгрунтувань необхідності такого забезпечення позову є безпідставними, а підстави для зустрічного забезпечення відсутні. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність наявності між сторонами спору та реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим вважав за потрібне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, який оскаржується боржником, оскільки такі заходи є співмірними та відповідають виду забезпечення позову. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного. Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 752/20385/18. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , який є боржником за виконавчим написом від 06 березня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 421, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С. А. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 , а саме на: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 59437 кв. м, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер: 1822082500:01:000:0001, оспорює виконавчий напис в судовому порядку шляхом визнання його такими, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Волкової Є.О., яка постановою від 09.06.2020 відкрила виконавче провадження ВП № 62292179 (а.с. 23). Матеріалами справи доводиться, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. від 16.06.2020 описано та накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 59437 кв. м, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер: 1822082500:01:000:0001 (а.с. 28-29), а відтак існує реальна загроза відчуження належного позивачу майна. Отже, враховуючи, що забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством та є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред`явив до суду, а також приймаючи до уваги, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, колегія суддів вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування таких заходів може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Доводи в апеляційній скарзі про те, що позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом, який за його заявою було залишено без розгляду, та відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, не впливає на суть розгляду цієї справи, оскільки залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача (п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України). В апеляційній скарзі АТ «ОТП Банк» також зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не вирішив питання зустрічного забезпечення. Наведені доводи є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача. Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18). У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. Крім того, у відповідності до вимог частини шостої статті 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись до суду першої інстанції з клопотання про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на його думку, підтверджують наявність обставин для такого забезпечення. Виходячи із наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням чинних норм законодавства, тому підстави для її скасування в розумінні положень ст. 376 ЦПК України відсутні. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 14 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17.09.2020. Головуючий Судді