Постанова Закарпатський апеляційний суд № 306/2050/19

Справа № 306/2050/19 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: Головуючого - судді Бисага Т.Ю. суддів: Джуги С.Д.,Собослоя Г.Г. за участі секретаря: Кухта М.В., за участі представників сторін: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Свалявського районного суду від 31 жовтня 2019 року, головуюча суддя Вінер Е.А., у справі за заявою представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 11.02.2016 року Свалявським районним судом у справі № 306/1856/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованості за кредитним договором від 12.05.2008 р. та судових витрат у розмірі 1 244 964,58 грн. В обґрунтування заяви представник зазначила, що 02.10.2019 року між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_3 складено додаткову угоду №2 до кредитного договору, відповідно до якої банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості. Відповідно до квитанцій від 02.10.2019 року ОСОБА_3 оплатила заборгованість по угоді, отже обов`язок боржника виконано. А тому просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Свалявського районного суду від 31 жовтня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено. На ухвалу суду ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що Свалявським районним судом на виконання рішення від 20.10.2015 року видано виконавчий лист у справі №306/1856/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ Приватбанк заборгованості за кредитним договором від 12.05.2008 р. у розмірі 1 244 964,58 грн. 02 жовтня 2019 року між AT КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №MKSWGA00000110 від 12.05.2008 року, відповідно до якої банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості, що виникла за Договором, в частині заборгованості по сплаті основного боргу на 6795,97 дол. США, процентів на 14181,36 дол. США, по сплаті комісії на 3812,18 дол. США, пені на 100062,04 дол. США, судових витрат та штрафів на 59348,12 грн., за умови виконання умов Додаткової Угоди та Договору. Відповідно до квитанцій від 02.10.2019 року ОСОБА_3 сплатила 11388,00 доларів США., 9000 доларів США, що загалом становить 20388 доларів США та 8205 грн. Отже, зобов`язання за Договором ОСОБА_3 виконала належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому законодавець визначає два види причин визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню: процесуальні ( помилковість його видачі) та матеріальні (припинення чи зміна обов`язку, інші причини). В даному випадку має місце матеріальна причина для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме припинення обов`язку за кредитним договором внаслідок часткового погашення заборгованості із прощенням решти частини боргу. Щодо твердження суду, що оскільки виконавчий лист не перебуває на виконанні, а тому немає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід зазначити, що постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 30 жовтня 2019 року виконавчий лист було повернено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», що не позбавляє АТ КБ «ПриватБанк» права повторно пред`явити виконавчий лист до виконання. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ним було постановлено помилкову ухвалу, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування та ухвалення нового судового рішення. Керуючись ст. 374,375,381-384ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Новікової Інни Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Свалявського районного суду від 31 жовтня 2019 року скасувати. Визнати виконавчий лист №303/1856/15-ц, виданий Свалявським районним судом Закарпатської області 11 лютого 2016 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №MKSWGA00000110 від 12.05.2008 року та судових витрат на загальну суму 1 244 964,58 грн. таким, що не підлягає виконанню. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 16 вересня 2020 року. Головуючий Судді