Ухвала КЦС ВС № 463/3024/16-ц

У х в а л а 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 463/3024/16-ц провадження № 61-3928 ск 20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Львівське комунальне підприємство «Господар», ОСОБА_2 , про визнання права власності за набувальною давністю, В с т а н о в и в: 27 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 10 червня 2019 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 18 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 21 квітня 2020 року, який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме, для надання, належним чином оформленої за змістом касаційної скарги, а також доказів вартості спірного майна і доказів оплати судового збору (у разі сплати судового збору в меншому розмірі) відповідно до вартості спірного майна. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 18 березня 2020 року оприлюднена 23 березня 2020 року. Копія ухвали Верховного Суду від 18 березня 2020 року отримана ОСОБА_1 13 квітня 2020 року, а її представником ОСОБА_3 - 01 квітня 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 жовтня 2020 року. У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, яка діяла з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року включно) зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, 185, 393 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18 березня 2020 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , надіслала матеріали на усунення недоліків, а саме, касаційну скаргу у новій редакції та довідку, видану Личаківським районним судом м. Львова від 30 березня 2020 року, у якій зазначено про сплату ОСОБА_1 судового збору при поданні позовної заяви в даній справі в розмірі 551,20 грн. Отже, ОСОБА_1 в установлений судом та законом строк (до 06 серпня 2020 року включно) належним чином не виконала ухвалу Верховного Суду від 18 березня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 10 серпня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. від 18 березня 2020 року, до 11 вересня 2020 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме, для доплати судового збору виходячи із вартості спірного майна (ціни позову), та на підтвердження надати до суду докази його вартості та доплати судового збору. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 10 серпня 2020 року оприлюднена 12 серпня 2020 року. Копія ухвали Верховного Суду від 10 серпня 2020 року отримана заявником ОСОБА_1 17 серпня 2020 року, а її представником ОСОБА_3 - 17 серпня 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями. Однак, на виконання відповідних ухвал Верховного Суду представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не було надано доказів вартості спірного майна (ціни позову в даній справі) та відповідно доказів доплати судового збору (у разі його сплати в меншому розмірі) в сумі 200 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, заявником вказано про незазначення ціни позову в позовній заяви в справі при її поданні до суду (що суперечить пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України в редакції на день подання позову), а також вказано про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі у сумі 826,50 грн. Тобто, ОСОБА_1 ухвали Верховного Суду від 18 березня 2020 року та від 10 серпня 2020 року виконані не були, оскільки не надано доказів оплати або доплати судового збору в необхідному розмірі (з урахуванням ціни позову та згідно Закону України «Про судовий збір»). Таким чином, станом на 14 вересня 2020 року вимоги Верховного Суду заявником не виконано. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (зокрема у справі «Пономарьов проти України») сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 393 ЦПК України про залишення касаційної скарги без руху суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Таким чином, на підставі статті 393 ЦПК України касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, необхідно визнати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. На підставі наведеного, керуючись статтями 392, 393 ЦПК України, У х в а л и в: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Львівське комунальне підприємство «Господар», ОСОБА_2 , про визнання права власності за набувальною давністю, визнати неподаною та повернути. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Ігнатенко