Постанова КЦС ВС № 401/1964/15-ц

Постанова Іменем України 31 серпня 2020 року м. Київ справа № 401/1964/15-ц провадження № 61-39963св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 196/10 Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», Світловодська міська рада, розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Мурашка С. І., Письменного О. А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 196/10 Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»), Світловодська міська рада, про поділ майна подружжя. Короткий зміст судових рішень Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 червня 2016 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , разом з боргами за іпотечним кредитним договором. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 02 жовтня 2013 року, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3510900000:50:089:0004. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, яка зареєстрована згідно з витягом Державного з земельного кадастру від 02 жовтня 2013 року, площею 0,0250 га, кадастровий номер 3510900000:50:089:0005. Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль HYUNDAI, модель і20, 2012 року випуску, колір зелений, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 . З урахуванням грошових коштів та боргів за аліментами на утримання спільного сина ОСОБА_5 стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49 328,80 грн, у тому числі заборгованість за аліментами за період з 22 липня 2014 року до 31 березня 2015 року включно у сумі 31 901,89 грн. Додатковим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 придбаний у шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України (далі - СК України) за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти. Суд дійшов висновку про наявність підстав для збільшення частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя. Також суд зробив висновок, що автомобіль HYUNDAI, модель і20, 2012 року випуску, колір зелений, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип ТЗ легковий комбі-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 придбаний за кошти позивача. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 червня 2016 року та додаткове рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 липня 2016 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя: визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на будинок з прилеглими надвірними будівлями та земельними ділянками для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3510900000:50:089:0004, та площею 0,0250 га, кадастровий номер 3510900000:50:089:0005, на АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожному. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки HYUNDAI, модель і20, рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по 1/2 частині за кожним. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за зобов`язаннями, що виникли під час шлюбу, у розмірі 9 875,00 грн. Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 340,90 грн. Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 584,50 грн. Рішення мотивоване тим, що підстав для відступлення від засад рівності часток немає, тому згідно з частиною першою статті 70 СК України необхідно вважати, що частки подружжя є рівними. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для визнання спірного житлового будинку із земельними ділянками та спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за кожним з подружжя право на 1/2 частину спірного будинку з надвірними будівлями та земельними ділянками та 1/2 частину автомобіля. Враховуючи, що письмовими доказами у справі підтверджено, що відповідач сплатив за кредитним договором лише 13 500,00 грн, з нього стягнено на користь позивача 9 875,00 грн (23 375,00 - 13 500,00). Відмовляючи у стягненні з відповідача заборгованості у сумі 61 828,80 грн, у тому числі заборгованості за аліментами за період з 22 липня 2014 року до 31 березня 2015 року у розмірі 31 901,89 грн, суд визнав недоведеним існування такої заборгованості. Постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_1 , її представниками - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року залишено без змін. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 17 травня 2018 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 звернулися до Апеляційного суду Кіровоградської області із заявою про роз`яснення рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ АБ «Укргазбанк», Світловодська міська рада, про поділ майна подружжя. Заява обґрунтована тим, що виникли проблеми щодо виконання рішення суду апеляційної інстанції від 10 листопада 2016 року. Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року відмовлено. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви про роз`яснення рішення випливає, що заявник не згоден з мотивами ухваленого рішення та його змістом, що фактично може бути предметом перегляду рішення суду в касаційному порядку. Зміна змісту судового рішення цивільним процесуальним законодавством не допускається. Короткий зміст вимог касаційної скарги 12 липня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року, в якій просили: роз`яснити рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року і визнати, що це рішення було незаконним та необґрунтованим, тому його неможливо роз`яснити в існуючій редакції; скасувати зазначене рішення і скасувати постанову Верховного Суду від 11 квітня 2018 року та передати справу повністю на новий розгляд до суду апеляційної чи першої інстанції або після скасування зазначеного рішення ухвалити нове про задоволення позову із зміною мотивувальної та резолютивної частини рішення без передачі справи на новий розгляд. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано справу. У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у роз`ясненні судового рішення. Суд апеляційної інстанції не вказав, як ділити всі борги за кредитним договором після травня 2015 року, хто повинен платити всі наступні борги за кредитним договором, щоб набути право власності на будинок. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана адвокатом відповідача без відповідних на те повноважень. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову від 10 листопада 2016 року, порушив принцип диспозитивності, а тому відмовив у роз`ясненні власного рішення, і це рішення необхідно негайно скасувати. Аргументи інших учасників справи Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року). Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ. Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Верховний Суд зазначає, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо при його виконанні окремі частини рішення викликають труднощі розуміння. У заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 просила роз`яснити: чи мав суд право розглядати апеляційну скаргу особи, яка привласнила повноваження на участь у справі; хто повинен платити борги за іпотечним кредитом, якщо відповідач повідомив, що він не платив за кредитом; який залишок за кредитним договором; хто є власником спірного майна, за яке конкретна особа заплатила борги за кредитом, а інша сторона не платила; чи скасовував суд статтю 41 Конституції України щодо захисту права власності на майно того власника, який заплатив свої гроші; чи є заробітна плата одного подружжя за період перебування у шлюбі та спільного проживання спільним майном подружжя за умови, що заборгованість із заробітної плати отримана після розірвання шлюбу; чи повинен відповідач сплачувати аліменти на утримання сина; чому суд у рішенні поділив лише ті гроші, які були сплачені за кредитним договором, і хто повинен платити інші борги? Верховний Суд зауважує, що поставлені суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 питання не стосуються суті судового рішення, яке вона просить роз`яснити, а стосуються правової допомоги з метою вирішення спірних питань. Відмовляючи в роз`ясненні рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року у зазначеній справі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що доводи заяви про роз`яснення рішення зводяться до незгоди з мотивами ухвалених судових рішень. Доводи касаційної скарги також зводяться до незгоди із ухваленими судовими рішеннями судами апеляційної та касаційної інстанції, тому не мають правового значення для перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в роз`ясненні рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2016 року. Прохання скасувати постанову Верховного Суду є необгрунтованим з огляду на те, що предметом касаційного оскарження є ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року, а постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року набрала законної сили і оскарженню не підлягає. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 червня 2018 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко