Постанова 4808 № 341/253/18

Справа № 341/253/18 Провадження № 22-ц/4808/766/20 Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О. секретаря Мельник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на рішення Галицького районного суду від 16 листопада 2018 року, у складі судді Юсип І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Західенерго») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач працював на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» (далі - ВП «Бурштинська ТЕС»). 25 жовтня 2017 року отримав попередження про зміни в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» про скорочення його посади на підставі наказу ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року, з яким він ознайомлений не був. Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» від 28 грудня 2017 року його звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а наказом від 09 січня 2018 року змінено дату звільнення на 09 січня 2018 року. З оскаржуваним наказом ВП «Бурштинська ТЕС» від 28 грудня 2017 року про його звільнення з посади ознайомлений не був. Змін в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» не відбулось, зміни до штатного розпису не вносились. Первинною профспілковою організацією ВП «Бурштинська ТЕС» прийнято рішення про відмову у погоджені його звільнення. Адміністрацією ВП «Бурштинська ТЕС» не враховано наявність переважного права на залишення на роботі, зокрема можливості проведення в межах однорідних професій перестановки працівників. Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 28 грудня 2017 року та від 09 січня 2018 року про його звільнення, поновити його на роботі та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 28 грудня 2017 року № 980-к та від 09 січня 2018 року №14-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 10 січня 2018 року. Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня 2018 року по 15 листопада 2018 року включно у розмірі 87 968, 88 грн за вирахуванням загальнообов`язкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У апеляційній скарзі АТ «ДТЕК Західенерго» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що звільнення позивача відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства, позивача було у визначений КЗпП України строк попереджено про майбутнє вивільнення, йому було запропоновано вакантні посади для подальшого працевлаштування, однак він не скористався своїм правом та заяву про переведення на іншу посаду із запропонованих йому вакантних посад не подавав. Законодавство України не містить вимоги ознайомлювати працівників із наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці, який, крім того, стосувався скорочення посад, а не конкретних працівників. Доказів про те, що позивач звертався із проханням додатково ознайомити його в вищезазначеним наказом, а в цьому було відмовлено при розгляді справи не здобуто. Роботодавець звертався до профспілкової організації з поданням про отримання згоди на звільнення позивача із займаної посади, однак профспілковим комітетом рішення щодо надання згоди на звільнення позивача не приймалося, у визначений законом строк профспілковим органом роботодавцю мотивована відмова у наданні згоди на звільнення позивача не надавалася. Крім того, апелянт зазначає, що 13.07.2018 року профспілковий представник надав відповідь №253, в якій, зокрема, зазначено, що первинна профспілкова організація «Бурштинської ТЕС» надала згоду на звільнення позивача. Позивачем не доведено і судом не здобуто жодного доказу, що на підприємстві з`явилися нові вакансії, крім запропонованих позивачу, про які останній не був повідомлений. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року апеляційну скаргу АТ «ДТЕК Західенерго» задоволено частково. Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2018 року змінено. Виключено із мотивувальної частини судового рішення обґрунтування суду як підставу для задоволення позову не ознайомлення позивача з наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року про внесення змін до штатного розпису АТ ДТЕК «Бурштинська ТЕС», та у зв`язку з відмовою адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2020 року частково задоволено касаційну скаргу АТ «ДТЕК Західенерго». Скасовано постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів. Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судове рішення ухвалене судом першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам. Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача є незаконним оскільки позивача не було ознайомлено з наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року, яким внесено зміни до штатного розпису ВП «Бурштинська ТЕС»; профком Бурштинскої ТЕС 27 грудня 2017 року відмовив адміністрації у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем; відповідач не виконав свого обов`язку, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, оскільки не надав позивачу перелік вакантних посад наявних станом на час його звільнення. Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 11-12 т. 1). Наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року внесено зміни до штатного розпису Відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС», зокрема, з 03 січня 2018 року скорочено штатну одиницю інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» (а. с. 93 т. 1). 02 жовтня 2017 року голові профспілкового комітету Бурштинської ТЕС надіслано повідомлення про зміни в організаційній структурі та штатному розписі ДТЕК Бурштинська ТЕС на підставі наказу від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», (отримано профспілкою 02 жовтня 2017 року № 23 (а. с. 94 т. 1), а 25 жовтня 2017 року додано список працівників відділу закупівель, які підлягають звільненню (отримано 25 жовтня 2017 року № 27) (а. с. 95 т. 1). 25 жовтня 2017 року позивачу вручено попередження про зміни в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», у зв`язку з чим передбачено скорочення його посади. Зі змісту попередження встановлено, що ОСОБА_1 в день попередження ознайомлений також з переліком вакантних посад. Від підпису попередження позивач відмовився (а. с. 96-100 т. 1), однак отримання такого 25 жовтня 2017 року позивач визнає у позовній заяві. 27 грудня 2017 року на засіданні профкому Бурштинської ТЕС ухвалено рішення про відмову адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні згоди на розірвання трудового договору з інженером з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель Фединишиним Я.М. за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, про що свідчить копія виписки з протоколу № 30 (а.с. 130-131 т. 1). Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 28 грудня 2017 року позивача звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з 02 січня 2018 року (а. с. 103 т. 1). Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 09 січня 2018 року у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивача змінено дату звільнення на 09 січня 2018 року (а. с. 105 т. 1). Під час розгляду справи судом, 13 липня 2018 року, у відповідь на подання генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 червня 2018 року щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , представник первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС» Кучинський В. М. надав згоду на розірвання трудового договору з позивачем на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (а. с. 108 т. 1). Не ознайомлення з наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці не може бути підставою для поновлення на роботі, оскільки роз`яснення Міністерства юстиції України «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації» від 25 січня 2011 року, на яке посилався суд першої інстанції, не є нормативно-правовим актом та носить рекомендаційний характер. Законом, в тому числі КЗпП України, не передбачено обов`язку роботодавця ознайомлювати працівника із наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці. Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору, в тому числі з підстави, передбаченої пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Порядок надання такої згоди передбачено частинами 2, 3, 5 статті 43 КЗпП України, якими, зокрема, передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Всупереч нормам закону, подання в.о. директора ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» про надання згоди на розірвання трудового договору із позивачем (а.с.102 т.1), яке отримано 11.12.2017 року, профком Бурштинської ТЕС розглянув 27.12.2017 року - з порушенням 15-денного строку розгляду такого подання, у матеріалах справи відсутні будь-які докази про повідомлення відповідача про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У пункті 2.13. Положення про первинну організацію Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, затвердженого постановою Президії ЦК Профспілки від 03 жовтня 2006 року №П-3-3 визначено, що рішення профкому вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів профкому, присутніх на засіданні, при наявності кворуму. Всупереч цьому пункту, рішення про ненадання згоди на розірвання трудового договору з позивачем не було прийняте, оскільки за надання згоди на звільнення, голосували: «За» - 0 чол., «Проти» - 3 чол., «Утрималось» - 7 чол., тобто рішення у встановленому порядку не приймалось, тому його не можна вважати правомочним. Під час розгляду справи, 13 липня 2018 року, у відповідь на подання генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго» №82/юр від 27.06.2018 року щодо надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , профспілковий представник первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС» Кучинський В.М. надав згоду на розірвання трудового договору з позивачем на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 108 т. 1). Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач дотримав порядку встановленого статтею 43 КЗпП України, належним чином звернувшись до профкому Бурштинської ТЕС, яка порушила порядок розгляду подання, тому рішення профкому Бурштинської ТЕС від 27.12.2017 року, оформлене витягом із протоколу(а.с. 130-131 т. 1) не може слугувати підставою для скасування наказу про звільнення позивача. Частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80, 104, 111 ЦК України, статтях 62, 66, 79, 92 Господарського кодексу України. Згідно з цими нормами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Згідно із статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. Установлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників, що підтверджується виданим ПАТ «Західенерго» наказом від 27 вересня 2017 року про скорочення дві посади, в тому числі і посада позивача - інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго». 25 жовтня 2017 року, тобто більше ніж за два місяці до звільнення, як того вимагає положення статті 49-2 КЗпП України, позивача було ознайомлено із попередженням про зміни в організації виробництва і праці на підставі наказу від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», зокрема, про скорочення займаної ним посади - інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВП «ДТЕК Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 03 січня 2018 року та доведено до відома перелік вакантних посад станом на момент попередження (а. с. 96 т.1). Відповідно до наданих відповідачем витягів зі штатного розпису станом на 29 грудня 2017 року, 03 січня 2018 року, 09 січня 2018 року (а.с. 194-203 т. 2) на підприємстві інших вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю позивача, чи інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, ніж ті, які були запропоновані позивачу станом на час попередження про звільнення, не було. Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «ДТЕК Західенерго» як юридична особа у своєму підпорядкуванні має низку відокремлених підрозділів, які входять у склад підприємства. Також апеляційним судом перевірено, долучений представником відповідача, перелік вакантних посад АТ «ДТЕК Західенерго», ДТЕК Бурштинська ТЕС, ДТЕК Ладижинська ТЕС, ДТЕК Добротвірська ТЕС та ДТЕК Галременрго ТЕС станом на 25.10.2017 року та 09.01.2018 року (а.с. 74-119 т. 3). Відповідно до наданої інформації по підприємству АТ «ДТЕК Західенерго» та інших структурних підрозділах підприємства станом на 25.10.2017 року та 09.01.2018 року були відсутні вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю позивача, чи інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Таким чином, відповідно до статті 49-2 КЗпП України, позивача було ознайомлено із попередженням про зміни в організації виробництва і праці, зокрема, про скорочення займаної ним посади та запропоновано перелік вакантних посад, який до дня звільнення ОСОБА_1 не змінювався, інших вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю позивача, чи інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду у відповідача не було. Частиною 1 статті 42 КзПП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). Позивача звільнено з посади інженера з комплектації устаткування, яка була єдина на ВП Бурштинська ТЕС та по ПАТ «ДТЕК Західенерго». В такому випадку переважне право позивача на залишення на роботі не могло бути порушене, оскільки таким наділені працівники, які займають однакові посади, а посада позивача була єдиною. Таким чином, відповідачем не допущено порушення ст. 42 КзПП України. Оскільки зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної правової оцінки та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, то відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то з нього слід стягнути понесені ПАТ «ДТЕК Західенерго» судові витрати по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 1318,50 грн. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о ви в : Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» задовольнити. Рішення Галицького районного суду від 16 листопада 2018 року скасувати та постановити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (місцезнаходження якого вул. Козельницька 15 м. Львів. Індекс 79026, код ЄДРПОУ 23269555) 1318,50 грн понесених судових витрат по оплаті судового збору при подачі апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 вересня 2020 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: Г.П. Мелінишин О.О. Томин