Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/9254/20
від 17.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9254/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Патратій О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання зменшити суму виконавчого збору відповідно до постанови ВП № 57859346 від 06.12.2018р. з 137 293 619,92 грн. до 43 834 159,18 грн., - В С Т А Н О В И Л А: Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (далі - позивач, ПАТ «Концерн Стирол») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень, яка виявилась у невжитті ним передбачених законом заходів щодо зменшення суми виконавчого збору в частині стягнення 93 459 460,74 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 57859346, та зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зменшити суму виконавчого збору, стягнутого відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 57859346 від 06.12.2018 року, з 137 293 619,92 грн. до 43 834 159,18 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було вчинено жодних дій стосовно поданої позивачем заяви № 61/04-20 від 13.04.2020 щодо зменшення виконавчого збору за ВП № 57859346, враховуючи ухвали господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 та від 23.12.2019 у справі № 24/25-908/5753/14. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в особі Відділу примусового виконання рішень, яка виявилась у невжитті передбачених законом заходів щодо зменшення суми виконавчого збору в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» 93 459 460,74 грн. в межах виконавчого провадження ВП № 57859346. Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622) зменшити суму виконавчого збору, стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 57859346 від 06.12.2018 року, з 137 293 619,92 грн. до 43 834 159,18 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що 06.12.2018 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 57859346 із примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» основного боргу за поставлений природний газ в сумі 934 521 527,38 грн., пеню в розмірі 23 025 266,61 грн., інфляції в розмірі 396 438 952,03 грн., 3% річних в сумі 34 227 550,90 грн. та 73 080,00 грн. судового збору. Також постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2018 ВП № 57859346 постановлено стягнути з ПАТ «Концерн Стирол» виконавчий збір у розмірі 137 293 619,92 грн. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2018 приєднано виконавче провадження № 57859346 до зведеного виконавчого провадження № 54235148. Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.12.2018 ВП № 57859346 змінено найменування боржника з Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» на Приватне акціонерне товариство «Концерн Стирол». Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.01.2019 ВП № 57859346 внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2018 зазначивши пеню в розмірі 7 675 088,87 грн. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі № 24/25-908/5753/14 заяву ПрАТ «Концерн Стирол» про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково наказ господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2019 у справі № 24/25-908/5753/14 заяву ПАТ «Концерн Стирол» про роз`яснення ухвали господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі № 24/25-908/5753/14 задоволено. Роз`яснено абзац другий резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі № 24/25-908/5753/14, а саме зазначено, що наказ господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 визнано таким, що не підлягає виконанню частково в частині стягнення з ПАТ «Концерн Стирол» на користь ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України» основного боргу за поставлений природний газ в сумі 934 521 527,38 грн. та 73 080,00 грн. судового збору. 13.04.2020 ПрАТ «Концерн Стирол» звернулось з заявою № 61/04-20 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій, з урахуванням наведених вище ухвал від 21.01.2019 та від 23.12.2019 просив прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57859346 із примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 про стягнення з ПАТ «Концерн Стирол» на користь ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення основного боргу в сумі 934 521 527,38 грн. та судового збору в сумі 73 080,00 грн. Отримання відповідачем 15.04.2020 вказаної заяви підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 3000350296 від 13.04.2020, описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти та роздруківкою з сайту Укрпошти за трекінгом № 1800102353595. Проте у зв`язку з неотриманням будь-якої відповіді на вказане звернення та відсутністю дій відповідача щодо зменшення судового збору, позивач і звернувся з даним позовом. Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016р. (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. В свою чергу, п.7 ч.5 ст. 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2020 року (справа №802/848/18-а) дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Крім того, аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що виконавчий збір стягується із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, а не від загальної суми боргу. Отже, враховуючи роз`яснення, надане згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.12.2019, судовий наказ господарського суду Запорізької області від 19.09.2017 у справі № 24/25-908/5753/14 не підлягає виконанню в частині: 934 521 527,38 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору. Таким чином, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Концерн Стирол» на користь ДК «Газ України» HAK «Нафтогаз України» в межах виконавчого провадження № ВП № 57859346, є наступною: 1 372 936 199,18 грн. - 934 521 527,38 грн. - 73 080,00 грн. = 438 341 591,80 грн. А враховуючи положення ч.2 та ч.7 ст.27 Закону № 1404, сума виконавчого збору, який має бути стягнуто з ПрАТ «Концерн Стирол» в межах виконавчого провадження № ВП № 57859346 повинна бути наступною: 438 341 591,80 грн. /100 * 10 = 43 834 159,18 грн. Проте, в порушення зазначених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було зроблено жодних дій стосовно зменшення суми виконавчого збору у відповідній частині в межах виконавчого провадження ВП № 57859346. Щодо посилання відповідача на те, що державним виконавцем при стягненні виконавчого збору по постанові про стягнення виконавчого збору від 06.12.2018 ВП № 57859346 буде враховано ухвали господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 та від 23.12.2019 по справі № 24/25-908/5753/14, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів відхиляє зазначені вище посилання, оскільки стягнення грошових сум, у тому числі і виконавчого збору, здійснюється на підставі відповідних постанов державних виконавців з чітким визначенням грошових коштів, що підлягають стягненню. Будь-якого «врахування» чинне законодавство не передбачає, як і не передбачено право державного виконавця на стягнення інших грошових сум, окрім тих, що зазначені у постанові державного виконавця. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 237, 241, 242, 243, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби (відділ примусового виконання рішень) Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль