Постанова 4855 № 620/1120/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1120/20 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Борзнянської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Борзнянської міської ради Чернігівської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року позивач, керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати незаконною бездіяльність Борзнянської міської ради Чернігівської області з питання не винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості); - зобов`язати Борзнянську міську раду Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га та закріплення їх в натурі (на місцевості). Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Борзнянської міської ради Чернігівської області в повному обсязі. Однак, при цьому колегія суддів звертає увагу, що Борзнянська міська рада Чернігівської області в даній справі є не позивачем, а відповідачем, що свідчить про помилкове формулювання вимог апеляційної скарги. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що у Борзнянської міської ради відсутній обов`язок стосовно забезпечення організації проведення робіт із винесення меж «Прохорненків острів» та закріплення їх в натурі (на місцевості). 28 серпня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Керівника Бахмацької місцевої прокуратури, в якому підтримано позицію суду першої інстанції. 02 вересня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому також було підтримано рішення суду першої інстанції та вказано про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради від 27.12.1984 № 454 створений гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» з метою охорони та збереження в природному стані верхового осокового болота в заплаві р. Борзенка, що являється регулятором водного режиму річки, площею 33 га, який знаходиться в Борзнянському районі і розташований на землях Борзнянської міської ради (а.с. 23). У подальшому, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів», площею 33 га, передано під охорону Борзнянській міській раді, з метою збереження та охорони, про що складено охоронне зобов`язання від 27.04.2001 року № 3/15-578 (а.с.22). Відповідно до вищевказаного охоронного зобов`язання, Борзнянська міська рада, в особі голови відповідної міської ради, бере під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно зі ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали, згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Положенням про гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» (далі - Положення), яке 12.11.2003 року затверджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, визначено, що заказник «Прохоренків острів» знаходиться на землях Борзнянської міської ради (а.с. 21). Відповідно до п. 1.7 Положення, межі гідрологічного заказника переносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали Держкомзему та землекористувачів, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. За інформацією, наданою листом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 11.01.2020 року № 10-25-0.2-158/2-20, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж території, зокрема, гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» до Державного земельного кадастру на реєстрацію не надходили. Вважаючи, що Борзнянською міською радою упродовж тривалого часу не вжито заходів щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що бездіяльність Борзнянської міської ради щодо невжиття заходів по винесенню меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріплення його меж в натурі (на місцевості) є протиправною, а тому наявні підстави для вжиття заходів з метою зобов`язання міської ради вжити заходи по винесенню меж пам`ятки та закріпити його межі в натурі (на місцевості). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. З системного аналізу частин третьої, четвертої статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Відповідно до статей 13, 14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Частиною першою статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Згідно із статею 5 вищевказаного Закону, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарській обіг так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Позивач, звертаючись до суду в інтересах держави, вказує на необхідність відновлення та захисту порушених прав інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» припинено повноваження Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, до повноважень якого входило здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері організації, охорони та використання об`єктів природно-заповідного фонду. Так, відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища було передано центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям. Тобто, таким органом на території Чернігівської області є Чернігівська обласна державна адміністрація. Також, до структури Чернігівської ОДА входить Департамент екології та природних ресурсів, основним завданням якого згідно положення, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31.01.2019 за № 46, є: забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Як вбачається з матеріалів справи, Бахмацькою місцевою прокуратурою в ході реалізації повноважень було встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у не винесенні меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та не закріпленні його меж в натурі (на місцевості). Тому, заступник керівника Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до Чернігівської ОДА листом № 66-2881 вих. 20 від 07.02.2020 року з проханням надати інформацію, чи вживались Чернігівською ОДА заходи з метою забезпечечнн явиконання Борзнянською міською радою свого обов року з проханням надати інформацію, чи вживались Чернігівською ОДА заходи з метою забезпечечнн явиконання Борзнянською міською радою свого обов`язку щодо винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» та закріплення його меж в натурі (на місцевості) (в т.ч. шляхом подання позовної заяви до суду) (а.с. 35). У відповіді Чернігівської ОДА № 01-01-22-1042 від 12.02.2020 року вказано, що обласна державна адміністрація та Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації з позовом до суду з даного питання не звертались, повноваженнями на проведення перевірки з відповідних питань не наділені, об`єктивна інформація з порушеного питання відсутня. Чернігівською ОДА було лише направлено лист органам місцевого самоврядування щодо необхідності проведення відповідної роботи, що, як вірно зазначив суд першої інстанції, має виключно інформаційний характер та не може свідчити про активну поведінку уповноваженого органу, спрямовану на усунення порушення вимог законодавства у сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для здійснення представництва керівником Бахмацької місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивача Чернігівської обласної державної адміністрації в даній справі. Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року N 2456-XII(далі - Закон N 2456-XII). Як вже було зазначено вище, статтею 11 вищевказаного Закону визначено, що уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Водночас, згідно з частиною другою статті 45 Земельного кодексу України, порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України, ч.1 ст.7 Закону N 2456-XII, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Згідно з частинами третьою, п`ятою статті 53 Закону N 2456-XII, рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання. Згідно з статтею 60 Закону N 2456-XII, охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань. Так, положенням про гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів» (далі - Положення), яке 12.11.2003 року затверджено Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, визначено, що заказник «Прохоренків острів» знаходиться на землях Борзнянської міської ради (а.с. 21). Положення також погоджено головою Борзнянської міської ради. Відповідно до п. 1.7 Положення, межі гідрологічного заказника переносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали Держкомзему та землекористувачів, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій. Згідно з п. 3.3 Положення, охорона території заказника покладається на Борзнянську міську раду. Отже, з вищевикладеного вбачається, що саме відповідач у відповідності до зазначеного положення та норм законодавства, несе відповідальність за належний стан і дотримання встановленого режиму території. Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною чотири статті 7 Закону N 2456-XII, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. У відповідності до статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року N 858-IV (далі - Закон № 858-IV) проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. При цьому, з огляду на п. «в» частини другої статті 25 Закону № 858-IV, одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів. Відповідно до статті 47 Закону № 858-IV, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками. За змістом статті 26 Закону № 858-IV, замовникам документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Відповідно до абзацу четвертого статті 47 Закону № 858-IV, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природи заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтні парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садів паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянка що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників землекористувачів. Статтею 3 Закону № 2456-XII передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища. У статті 47 Закону № 858-IV вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Статтею 19 Закону № 858-IV визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю, впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи; передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону. Також, відповідно до п.п.34, 37 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу. Таким чином, з огляду на зміст зазначених норм законодавства та Положення, на Борзнянську міську раду покладено обов`язок із вчинення дій по замовленню проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду, а саме: гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» площею 33 га, розташованого на землях Борзнянської міської ради. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що згідно з охоронним зобов`язанням від 27.04.2001 року № 3/15-578 (а.с.22), Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, гідрологічний заказник місцевого значення «Прохоренків острів», площею 33 га, передано під охорону Борзнянській міській раді з метою його збереження та охорони. Відповідно до вищевказаного охоронного зобов`язання, Борзнянська міська рада, в особі голови відповідної міської ради, бере під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно зі ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також провести відмежування заповідного об`єкту в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали, згідно ст. 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». За змістом п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65 «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду», охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними і не підлягають переоформленню, крім випадків, передбачених п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції, затвердженої цим наказом. Згідно із п. 3.4 розділу ІІІ Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 р. № 65, охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі зміни форми власності на землю, на якій розташована територія чи об`єкт природно-заповідного фонду, внесення змін до положення про території чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження. Колегія суддів наголошує, що оскільки інформація про зміну форми власності на земельну ділянку під гідрологічним заказником місцевого значення «Прохоренків острів», її користувача з 2001 року відсутня, зміни до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження не вносилися, охоронне зобов`язання від 27.04.2001 року № 3/15-578 (а.с.22) у встановленому законодавством порядку недійним не визнавалося, то відповідно до п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду» від 25.02.2013 № 65 охоронне зобов`язання від 27.04.2001 року № 3/15-578 є чинним та підлягає виконанню. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Борзнянської міської ради Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічного заказника місцевого значення «Прохоренків острів» загальною площею 33 га та закріплення їх в натурі (на місцевості). Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації до Борзнянської міської ради Чернігівської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Борзнянської міської ради Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 16.09.2020. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна