Постанова 4855 № 320/5307/18
від 16.09.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5307/18 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суд з позовом до ТОВ «Ранголі», в якому просив стягнути кошти з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, на суму податкового боргу у розмірі 2449092,85 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року прийнято відмову ГУ ДФС у Київській області від позову, закрито провадження в адміністративній справі. У задоволенні клопотання ГУ ДФС у Київській області про присудження всіх понесених ним у справі витрат із відповідача відмовити. Не погоджуючись із вказаною ухвалою в частині відмови в задоволенні клопотання про присудження судових витрат з відповідача, ГУ ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції у цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання про присудження сплаченого судового збору. Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом та законодавством строк не скористався. Будь-які його письмові пояснення щодо розподілу судових витрат матеріали справи не мають. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги відсутність клопотань про розгляд справи за участю сторін, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, з огляду на встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Позивачем заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ГУ ДФС у Київській області, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано ГУ ДФС у Київській області шляхом його приєднання до ГУ ДПС у Київській області. Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача ГУ ДФС у Київській області його правонаступником ГУ ДПС у Київській області та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до його вступу, обов`язкові для ГУ ДПС у Київській області в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для ГУ ДФС у Київській області. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для подання даного позову була наявність у відповідача податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2449092,85 грн., яку позивач просив стягнути з рахунків ТОВ «Ранголі». Відповідно до платіжного доручення №1395 від 26.07.2018 (а.с.2) за подання до суду позовної заяви з вимогами майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 36736,40 грн. 07.03.2019 до суду першої інстанції надійшла заява позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову, в якій зазначено, що відповідачем фактично задоволено позовні вимоги після подання позову, внаслідок чого заявник просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 36736,39 грн. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про присудження всіх понесених ним у справі витрат із відповідача дійшов висновку, що відмова позивача від позову ґрунтується не на добровільній сплаті відповідачем податкового боргу, а пов`язана зі скасуванням податкових повідомлень-рішень, які вплинули на штучне утворення за відповідачем податкового боргу у вказаному вище розмірі. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Статтею 140 КАС України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Отже, лише у випадку, коли відмова від позову пов`язана з його задоволенням відповідачем після подання позовної заяви, судові витрати присуджуються з відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з рахунків відповідача податкову заборгованість у розмірі 2449092,85 грн., при цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що після подання ГУ ДФС у Київській області даного позову - 09.10.2018, відповідач здійснив будь-які дії, спрямовані на погашення відповідної заборгованості шляхом сплати 2449092,85 грн. в якості податку на прибуток підприємств. Натомість, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідні податкові платежі були сплачені відповідачем самостійно, однак були зараховані контролюючим органом в рахунок погашення боргу, що виник за податковими повідомленнями-рішеннями від 29.10.2014 № 0006162210, 29.10.2014 № 0006182210 та 29.10.2014 № 0006172210, що призвело до утворення у підприємства податкового боргу з податку на прибуток підприємств у зазначеному вище розмірі, що в повному обсязі підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з інтегрованої картки платника податку (а.с.12-15). При цьому, вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «Ранголі» в судовому порядку та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 (а.с.47-49) в адміністративній справі № 810/1551/15, яке набрало законної сили 18.03.2019, їх було визнано протиправними та скасовано. Наведене спростовує твердження апелянта, що позовні вимоги були задоволені відповідачем самостійно після подання позовної заяви. Колегія суддів звертає увагу, що коригування контролюючим органом даних податкового обліку в інтегрованій картці платника податку внаслідок скасування в судовому порядку податкових повідомлень-рішень не є тотожним сплаті платником податків податкової заборгованості, а тому списання такого боргу з ініціативи позивача, без проведення товариством будь-яких оплат після подання позову не можна вважати самостійним задоволенням відповідачем позовних вимог ГУ ДФС у Київській області. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку відсутні підстави для присудження всіх понесених позивачем у справі витрат, зокрема зі сплати судового збору в розмірі 36736,39 грн., із відповідача, оскільки не можна вважати, що відмова позивача від позову відбулась внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, що виключає можливість застосування судом положень другого речення ч.1 ст.140 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Замінити відповідача Головне управління ДФС у Київській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 16 вересня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма