Постанова 4855 № 826/9366/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9366/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати: - рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 510 від 23 березня 2018 р. «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області»; - рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 511 від 23 березня 2018 р. «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області». На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення строків проведення перевірки. Також, ОСОБА_1 стверджував, що висновки перевірки є необгрунтованими та не відповідають положенням Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, позивач зазначав, що за результатами перевірки поданих ним декларацій Національним агентством з питань запобігання корупції не дотримано вимог названого Закону внаслідок не врахування його пояснень та неправильного встановлення обставин. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що судом не надано належної оцінки його доводам щодо строку проведення перевірки. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує про законність та обгрунтованість судового рішення, посилаючись на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини не може бути скасоване правильне по суті судове рішення. На думку відповідача саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 03.04.2014 р. ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника прокурора Донецької області. 21.10.2016 р. та 16.03.2017 р. позивачем подано щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно, за 2015 та за 2016 роки. 22 вересня 2017 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 755 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області, на підставі інформації, отриманої від Генеральної прокуратури України». Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1221 від 17 листопада 2017 р. «Про продовження строку повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області» строк проведення перевірки продовжено на 30 календарних днів. За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 510 від 23 березня 2018 р. «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області». Згідно цьому рішенню суб`єкт декларування: - у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не зазначив відомості про об`єкт нерухомості, що знаходився у нього та у члена його сім`ї (дружини) на іншому праві користування. Так, указавши квартиру у м. Маріуполі в якості місця фактичного проживання, ОСОБА_1 повинен був задекларувати право користування цією квартирою; - не відобразив у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації відомості про інше користування земельною ділянкою загальною площею 400 кв.м, що належить до земель Державного фонду, на якій розташований житловий будинок (м. Донецьк); - у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не зазначив відомості про усіх співвласників квартири (м. Донецьк); - не вірно зазначив у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації номер будинку, квартира у якому на праві спільної часткової власності належить члену його сім`ї; - недостовірно зазначив дату набуття права власності членом сім`ї (дружиною) на легковий автомобіль Toyota RAV-4 2006 р. випуску. Із наведеного відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 Кримінального Кодексу України, не виявлено. 23 березня 2018 р. Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 511 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області». Названим рішенням зафіксовано, що позивач: - у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не зазначив право користування квартирою у м. Маріуполі, яка є його постійним місцем проживання; - не відобразив у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації відомості про інше користування земельною ділянкою загальною площею 400 кв.м, що належить до земель Державного фонду, на якій розташований житловий будинок (м. Донецьк); - у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не відобразив відомості про інше право користування членом його сім`ї (дружиною) квартирою у м. Київ; - у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації не відобразив відомості про інше право користування членом його сім`ї (дружиною) житловим будинком у м. Буча; - недостовірно зазначив дату набуття права власності членом сім`ї (дружиною) на легковий автомобіль Toyota RAV-4 2006 р. випуску, чим порушив вимоги пунктів 2 та 3 частини першої статті 46, частини 5 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 р. № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством (тут та надалі нормативні акти у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). На момент виникнення спірних правовідносин механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за № 201/30069 (надалі за текстом - «Порядок»). Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку повна перевірка декларації може проводитися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у: з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей; з`ясуванні точності оцінки задекларованих активів; перевірці на наявність конфлікту інтересів; перевірці на наявність ознак незаконного збагачення. Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку визначено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації. Пунктом 14 Розділу ІІІ Порядку установлено, що повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. За змістом пункту 1 Розділу IV Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, яке складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Аналіз наведених правових норм та фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що останнім днем проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 та за 2016 роки, поданих ОСОБА_1 , було 21 грудня 2017 р. При цьому, у цей же строк мало бути прийнято і рішення про результати перевірки. Разом з тим, рішення № 510 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області» та № 511 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області» були прийняті лише 23 березня 2018 р., тобто через 182 дні після початку проведення перевірки. Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 р. у справі № 826/16495/17, від 25.07.2019 р. у справі № 826/13000/19, від 24.10.2019 р. у справі № 826/10698/18, від 07.11.2019 р. у справі № 640/1221/19 дійшов висновку, що тривале неприйняття Національним агентством з питань запобігання корупції передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України. За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларації поза межами визначеного Порядком строку законодавством не передбачено. Суд апеляційної інстанції не приймає в якості доказу твердження відповідача про те, що при подачі декларацій ОСОБА_1 допустив порушення приписів Закону України «Про запобігання корупції», а відтак окружний адміністративний суд ухвалив правильне по суті рішення, яке не може бути скасоване з формальних підстав. Суд може перевірити обгрунтованість висновків, викладених у рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації, якщо ця перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Разом з тим, стосовно аналогічної правової ситуації Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 р. у справі № 640/1221/19 зазначив, що таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки. З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення. Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 510 від 23.03.2018 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області». Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 511 від 23.03.2018 року «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , першим заступником прокурора Донецької області». Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 15 вересня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко