Постанова 4855 № 757/10124/19-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 757/10124/19-а Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в м.Києві про стягнення одноразової грошової допомоги,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління поліції охорони в м.Києві, в якому просив визнати протиправною відмову Національної поліції України, оформлену листом від 29 листопада 2018 року №З-234, у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язати Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з 30 вересня 2018 року зі служби в поліції за станом здоров`я у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що посилання суду першої інстанції на те, що п.10 Постанови № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» не передбачає наявність права на пенсію як умову для виплати грошової допомоги є необґрунтованим, оскільки така наявність передбачена п. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, який має вищу юридичну силу. Позивач правом на подання відзиву у встановлений судом та законодавством строк не скористався. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що в порушення ч. 2 ст. 66 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» йому не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 29.07.1998 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, а в подальшому 07.11.2015 був прийнятий на службу до Національної поліції України, що вбачається з копії трудової книжки, наявної в матеріалах справи (а.с.11-12). Наказом начальника Управління поліції охорони в місті Києві від 27 вересня 2018 року №353 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з 30 вересня 2018 року звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) (а.с.13). 17 жовтня 2018 року позивач звернувся до начальника Управління поліції охорони в місті Києві із запитом про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.14). Листом від 22 жовтня 2018 року №2781/43/29/4/04-2018 Управління поліції охорони в місті Києві повідомило позивача про відсутність підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з огляду на відсутність у нього права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (а.с.15). 01 листопада 2018 року позивач звернувся до Національної поліції України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с.15-а - 17). Листом від 29 листопада 2018 року №3-234 Національна поліція України повідомила про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з огляду на відсутність у нього права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (а.с.19). Вважаючи зазначені відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які звільнені зі служби за станом здоров`я має разовий характер. Право на її одержання пов`язане з наявністю відповідної вислуги років та звільненням зі служби, зокрема, з указаних підстав. Тому не набуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності відповідної вислуги. Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом. Статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію» обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За правилами ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з п. 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішні з справ України від 06 квітня 2016 року № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до абз. 2 п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Пунктом 106 розділу 9.9 Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 30 червня 2005 року №501 «Про скасування окремих наказів МВС України з питань грошового забезпечення та заробітної плати» (далі Методичні рекомендації) встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, у встановлених випадках виплачується грошова допомога у відповідному відсотку місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому в розрахунок включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії тощо) у розмірах, що були їм встановлені наказами керівників органу на день звільнення зі служби. За правилами встановленими ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Наведені положення законодавства, зокрема п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, не пов`язують виплату одноразової грошової допомоги з набуттям права на пенсію. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Особи, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначені у ст.12 вказаного Закону, відповідно до п.«б» якої право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби поліцейські. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції на підставі наказу начальника Управління поліції охорони в м.Києві від 27.09.2018 №353 о/с (а.с.13), тобто він належить до осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та оскільки підставою його звільнення є п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. При цьому, служба в поліції у календарному обчислені складає 21 рік 11 місяців 22 дні, тобто вислуга років позивача становить понад 10 років. В той же час, не набуття позивачем права на пенсію не може нівелювати його право на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності 10 років вислуги. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №804/1782/16, який має бути врахований судом. Крім того, в постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №823/911/16 суд дійшов висновку, що норма ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. Так, зазначена допомога виплачується особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» або при звільненні зі служби за станом здоров`я. Отже, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта, що особи, які звільнені зі служби за станом здоров`я та не мають права не пенсію на день звільнення - не мають права на виплату одноразової грошової допомоги. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, беручи до уваги, що позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови у виплаті позивачу зазначеної одноразової грошової допомоги при звільненні за станом здоров`я та наявності підстав зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови складено 16 вересня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма