Постанова 4851 № 480/3079/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 р.Справа № 480/3079/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. представника позивача - Кайдашова В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2019, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 16.12.2019 по справі № 480/3079/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, Державної архітектурно-будівельна інспекції України про визнання незаконною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Сумській області ( далі Управління ДАБІ у Сумській обл., Управління, відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову №47 про накладення штрафу у сфері містобудівної документації від 05.12.2017, що видана Управлінням ДАБІ у Сумській обл. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що позапланову перевірку проведено відповідачем за відсутності обґрунтованих підстав, оскільки звернення виконавчого комітету Путивльської міської ради ( далі Путивльська МР) до відповідача, що слугувало підставою для її проведення, ґрунтується на припущенні та занепокоєнні невстановленої юридичної особи ССК «Ярославна». На час здійснення оскаржуваної перевірки ОСОБА_1 не був власником нерухомого майна , а відтак і не міг бути її суб`єктом, оскільки право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ( об`єкт перевірки), зареєстроване державним реєстратором ОСОБА_2 за фізичною особою ОСОБА_1 27.10.2017, тобто після її проведення. ФОП ОСОБА_1 не є суб`єктом містобудування в розумінні ст. 1, 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038 VI ( далі Закон № 3038) та суб`єктом архітектурно-будівельного контролю, оскільки об`єкта містобудування він не створював, а нерухоме майно стосовно якого проведена перевірка перебуває у власності ОСОБА_1 як фізичної особи. Доказів того, що об`єкт перевірки «Пункт шиномонтажу, балансування, розвалу сходження коліс та вакуумної заміни масел», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та об`єкт нерухомості незавершеного будівництва, який зареєстрований за ним як за фізичною особою, є одним об`єктом будівництва, який підпадає під перевірку, контролюючим органом не надано. Посилання суду першої інстанції на договір купівлі продажу від 01.06.2011,укладений між ПП «Злагода - 21» та ФОП ОСОБА_3 як на доказ, що підтверджує факт переходу нерухомого майна до ФОП ОСОБА_1 є помилковим, оскільки його предметом є товар, а не нерухоме майно. Крім того, ФОП ОСОБА_1 та його представники не були присутні під час проведення перевірки. Строк проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 як суб`єкта малого бізнесу становить 2 дні, а тому він мав законне право не допускати позивача у зв`язку із порушення тривалості її проведення. 18.02.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 480/3079/19. 13.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. 23.04.2020 на адресу суду від Управління ДАБІ у Сумській обл. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просив апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 18.05.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання Управління ДАБІ У Сумській обл. України про розгляд справи в режимі відеоконференція. 07.09.2020 ухвалою колегії суддів, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до встановлення правонаступника, що надійшло засобами електронного зв`язку, залишено без розгляду, у зв`язку із відсутністю електронного підпису. 17.06.2020 ФОП ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кайдашова В.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 234 від 13.07.2012) надав до суду письмові пояснення по справі. Апеляційна скарга розглянута у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно приписів ст. 195, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідно до ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами. 08.09.2017 виконавчий комітет Путивльської МР направив на адресу Управління ДАБІ у Сумській обл. звернення № 4633, в якому просив провести позапланову перевірку об`єкта будівництва «Пункт шиномонтажу, балансування, розвалу сходження та вакуумної заміни масел»», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 22.09.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. на підставі вказаного звернення винесено направлення для проведення позапланові перевірки № 428 на об`єкті « Пункт шиномонтажу, балансування, розвалу сходження та вакуумної заміни масел», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівельної довільності. 25.09.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. складено акт виходу на перевірку дотримання вимог законодавств у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 428. 28.09.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. за результатами перевірки складено акт № 428 відносно замовника та підрядника - ФОП ОСОБА_1 , яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 побудував у 2012 році та експлуатує пункт шиномонтажу площею 182 м2 та гараж автомийку площею 51,5 м2 згідно інвентарної справи виданої Путивльським бюро технічної інвентаризації та проектування від 10.04.2012 № б/н за адресою: АДРЕСА_1 без документів, що дають права на виконання будівельних робіт та проектної документації. Також встановлено виконання будівельних робіт з будівництва складу (виконані роботи з влаштування зовнішніх стін та покрівлі) та гаражу (виконані роботи з влаштування зовнішніх стін) без проектної документації та направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ у Сумській - обл.і, чим порушено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687 - XIV ( далі Закон № 687) , ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780 ХІІ ( далі Закон № 2780), п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції на момент вчинення) ( далі Порядок № 466) та п. 1 ч. 1 ст. 34 та ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( далі Закон № 3038). 28.09.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. винесено припис № 428 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів відносно ФОП ОСОБА_1 . 28.09.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. винесено припис № 428/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт щодо ФОП ОСОБА_1 24.11.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. складено протокол № 428 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_1 .. 05.12.2017 Управлінням ДАБІ у Сумській обл. 24.11.2017 прийнято постанову № 47 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_1 , якого визнано винним у вивченні правопорушення, передбачено п.2 ч.2 ст.2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.01.1994 № 208/94-ВР ( далі Закон № 208/94) та накладено штраф у сумі 60624,00 грн. Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржувану постанову відносно ФОП ОСОБА_1 Управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038). Згідно з ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 533, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом абз. 1 пункту 7 Порядку №533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Положеннями п.п. 16-17 Порядку №533 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. За змістом ст. 1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Згідно з п. 2.,4 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94 суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи) передбачено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 ( далі Порядок № 244). Пунктом 3 Порядку № 244 встановлено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Приписами п.4. цього Порядку визначено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо. Відповідно до п.9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Положеннями п.

11. Порядку № 244 передбачено, що у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо. Пунктом 15 вказаного Порядку протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. Нормами п. 22 цього Порядку встановлено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Судовим розглядом встановлено, що оскаржувану постанову № 47 від 05.12.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача винесено за результатами розгляду протоколу № 428 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 428 від 24.11.2017. Суть виявленого правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 побудував у 2012 році та експлуатує пункт шиномонтажу площею 182 м2 та гараж автомийку площею 51,5 м2 згідно інвентарної справи виданої Путивльським бюро технічної інвентаризації та проектування від 10.04.2012 № б/н за адресою: АДРЕСА_1 без документів, що дають права на виконання будівельних робіт та проектної документації. Також ФОП ОСОБА_1 на час складення постанови ( 2017 рік) виконує будівельні роботи з будівництва складу (виконані роботи з влаштування зовнішніх стін та покрівлі) та гаражу (виконані роботи з влаштування зовнішніх стін) без проектної документації та направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ у Сумській. обл. За наслідком системного аналізу змісту протоколу № 428 та складеної на його підставі оскаржуваної постанови № 47, колегія суддів встановила виявлення контролюючим органом двох самостійних правопорушень, передбачених п. 2 та п. 4 ч. 2 ст.2 Закону №208/94-ВР. З огляду на викладене та з урахуванням обов`язку контролюючого органу щодо складення протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу за кожне правопорушення окремо, встановленого Порядком № 244, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем порядку накладення штрафу на позивача. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Враховуючи порушення відповідачем порядку накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню, та як наслідок не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо її законності. Посилання суду першої інстанції на правомірність постанови № 47 Управління ДАБІ у Сумській обл. колегія суддів вважає помилковим з вищезазначених підстав. Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені сторонами, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі №480/3079/19 скасувати. Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову № 47 від 05.12.2017 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 17.09.2020