LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/1804/20

від 17.09.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" - залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.09.2020 року м. Дніпро Справа № 904/1804/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач) судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., розглянувши без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020р. (повний текст підписано 16.07.2020р.) у справі № 904/1804/20 (суддя - Мельниченко І.Ф., м. Дніпро) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг", смт. Слобожанське Дніпропетровської області про стягнення заборгованості в сумі 40 498,44 грн. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід" 31 925,76 грн. основного боргу, 3 192,57 грн. штрафу, 4 815,95 грн. пені, 564,16 грн. річних, 2 102,00 грн. судового збору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 року. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. Зроблені позивачем розрахунки є неточними та містять розбіжності. По-перше, позивач в своїх розрахунках не зазначив періоди нарахування штрафу, пені та 3 % річних. По-друге, позивач під час розрахунку 3 % річних зробив помилку - зазначив кількість днів -

365. Відповідач долучав до матеріалів справи зустрічний розрахунок відсотків за користування грошовими коштами до договору № СС126116 на загальну суму 482,50 грн., який не було досліджено судом належним чином. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. 20.06.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" (Покупець) укладено договір поставки № СС 126116 (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар відповідно до переданої Продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа, надалі "Товар", а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар. Кількість та асортимент Товару, що передається у власність Покупцеві, визначається відповідно до складених та підписаних уповноваженими особами Сторін накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару (п. 1.1.4 Договору). Обов`язок Продавця передати Товар Покупцю вважається виконаним у момент вручення Товару уповноваженому представнику Покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару. Моментом прийняття Товару Покупцем є дата і час отримання Товару уповноваженим представником Покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару (п. 1.2.4 Договору). Продавець зобов`язується за власний рахунок забезпечити доставку Покупцеві Товару, який замовлений ним відповідно до п. 1.1.3 цього Договору. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс 2010 (п. 1.3.1 Договору). Покупець зобов`язаний оплатити Продавцю прийнятий від останнього Товар протягом 21 календарного дня з моменту прийняття цього Товару. У випадку прострочення оплати Продавець має право вимагати оплати Товару і сплати Покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від прострочення оплати за кожен день прострочення (п. 1.7.1 Договору). Вартість Товару до оплати визначається на підставі накладної (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару (п. 1.7.2 Договору). Ціна на Товар встановлюється за домовленістю Сторін (п. 2.2 Договору). Договір набирає чинності з моменту його укладання (підписання уповноваженими представниками Сторін) та діє до кінця календарного року. Цей Договір може бути припинений за погодженням Сторін, а також в односторонньому порядку у випадку, який передбачений у пункті 1.7.4 цього Договору (п. 3.1 Договору). Виконуючи умови договору, позивач 24.07.2019р. здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 31 925,76 грн., що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладними, підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств, копії яких залучено до матеріалів справи (а. с. 13-14). Відповідач свої зобов`язання щодо оплати товару в строки, встановлені в Договорі не виконав, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 31 925,76 грн. Наведені обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до місцевого господарського суду. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором поставки. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки № СС 126116 від 20.06.2019р. (а. с. 10-12); видаткова накладна № 16100/0047840 від 24.07.2019р. (а. с. 13); товарно-транспортна накладна № 16100/0047840 від 24.07.2019р. (а. с. 14); вимога № 3 від 04.09.2019р. (а. с. 15); докази направлення вимоги (а. с. 16-17). Як вбачається із матеріалів справи, умовами договору передбачено обов`язок Покупця здійснити оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту його прийняття. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Доказів виконання зобов`язання щодо оплати товару, в строки встановлені в договорі, відповідач не надав, такі докази відсутні як на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, так і на час розгляду апеляційної скарги. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимоги позивача щодо примусового стягнення з відповідача заборгованості у сумі 31 925,76 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Щодо доводу апеляційної скарги про те, що розрахунок 3 % річних є необґрунтованим колегія суддів враховує, що позивачем розраховано 3 % річних у сумі 564,16 грн. за загальний період з 15.08.2019р. по 16.03.2020р. (215 днів), тобто до моменту звернення з позовною заявою до місцевого господарського суду. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних місцевим господарським судом зроблено правомірний висновок, що він не містить помилок. В зв`язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 564,16 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За порушення строків оплати товару, сторонами в п. 4.2 Договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення). У разі прострочення оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від неоплаченого товару. Позивачем заявлено до стягнення 4 815,95 грн. пені за загальний період прострочення з 15.08.2019р. по 14.02.2020р. Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що розрахунок пені відповідає умовам договору та діючому законодавству. За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4 815,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Як вбачається із матеріалів справи, прострочення з оплати товару мало місце більше 30 календарних днів, що є підставою для задоволення вимог позивача щодо стягнення штрафу в сумі 3 192,57 грн. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. За наведених обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020р. у справі № 904/1804/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко Суддя _________________ Л.М. Білецька Суддя _________________ Ю.Б. Парусніков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»