Постанова 4876 № 904/5702/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.09.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5702/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання Колесник Д.А. представники сторін: від ЗАТ "Промважмаш": Казанцев Станіслав Вячеславович, довіреність №б/н від 03.01.2020 р., адвокат; від ПАТ "Дніпровський металургійний завод": Корсун Світлана Олександрівна, довіреність №100 від 23.12.2019 р., представник; розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року (повний текст складено 10.06.2020 року) у справі № 904/5702/19 (суддя Манько Г.В.) за позовом Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення 1 524 570,53 грн,- за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" про стягнення 1 086 300 грн.,- ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року у справі № 904/5702/19 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 0567948301) на користь Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кімн. 24, ідентифікаційний код 33971703) заборгованість в сумі 1 311 922 грн. 80 коп., 3% річних 16450 грн. 18 коп., інфляційний втрат 3893 грн. 69 коп., пеню 180 098 грн. 51 коп., судовий збір 22685 грн. 48 коп. В решті первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кімн. 24, ідентифікаційний код 33971703) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 0567948301) неустойку 1 086 300 грн., судовий збір 16294 грн. 50 коп. Рішення мотивовано доведеністю матеріалами справи факту порушення обома сторонами умов договору поставки №1155/2016 від 28.07.2016 року - позивач за первісним позовом порушив строк поставки товару згідно видаткової накладної від 18.09.2019 року, відповідач за первісним позовом порушував терміни оплати товару та має заборгованість у зазначеному ЗАТ "Промважмаш" розмірі. Не погодившись з доводами господарського суду про задоволення зустрічного позову, Закрите акціонерне товариство "Промважмаш" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що висновки суду в частині задоволення зустрічного позову є такими, що не відповідають обставинам справи. Апелянт заявляв про зменшення розміру неустойки, розмір якої у сім разів більше за вартість невчасно поставленого товару, однак господарський суд безпідставно не врахував ступінь виконання первісним позивачем зобов`язань за договором, вину первісного відповідача у простроченні поставки за спірною накладною, надмірність суми неустойки, не дотримався принципів справедливості, добросовісності та розумності при укладенні договору поставки №1155/2016. Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року у справі №904/5702/19 в частині задоволення зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" відмовити. У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" спростовує її доводи. Вказує, що: - суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що не вбачає підстав, визначених приписами ст. 233 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру неустойки за зустрічним позовом; - відповідач за зустрічним позовом не навів обставин та доказів, які відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України є підставою для її зменшення; - зменшення неустойки є правом суду; - позивачем не надано суду доказів поважності підстав порушення строку поставки товару згідно договору та ним же порушено строки поставки товару згідно інших додатків до договору. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року у справі №904/5702/19 залишити без змін. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного: З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір №1155/2016 від 28.07.2016 року (а.с.14-17). Згідно п. 1.1 договору постачальник (позивач за первісним позовом) зобов`язується передати покупцю (відповідач за первісним позовом) продукцію (далі - товар), a покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах. В п. 1.2 договору зазначено, що номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом. Базисні умови, терміни поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (п. 2.2 договору). Згідно п. 2.4 договору погоджено, що датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком). Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики, переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права-власності, на товар, визначений у специфікаціях (додатках). Згідно п. 8.2 договору у разі порушення строків поставки товару з вини постачальника, крім форс-мажорних обставин та /або обставин непереборної сили, постачальник сплачує на користь покупця неустойку в розмірі 2% від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє постачальника від зобов`язань з поставки товару. Умовами п. 91. договору визначено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України. Спірні питання, по яким сторонам не вдалося знайти спільного рішення шляхом переговорів, підлягають розгляду в господарських судах України. Відповідно до п. 12.2 договору будь-які зміни і доповнення до цього договору є дійсними, тільки якщо вони зроблені письмово і належним чином підписані уповноваженими представниками зацікавлених сторін. Цей договір, будь-які зміни і доповнення до договору, підписані по факсимільному зв`язку мають юридичну силу, з подальшим наданням оригіналів протягом 30-ти календарних днів з моменту їх підписання. Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, встановлені ст.269 Господарського процесуального кодексу України, при апеляційному перегляді слід встановити підстави задоволення зустрічної позовної заяви та обґрунтованість розміру неустойки, стягнутої судом. З матеріалів справи вбачається, що в зустрічній позовній заяві приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" посилалось на порушення закритим акціонерним товариством "Промважмаш" строку поставки товару згідно додатку № 26 (специфікація на поставку товару) від 12.12.2018 року до договору поставки. Відповідно до п.6 вказаного додатку постачальник зобов`язався по позиції 2 поставити товар - циліндр гідроманіпулятора вартістю 127 500,00 грн. (без ПДВ) на протязі 60 календарних днів після підписання цієї специфікації (а.с.74). Додаток № 26 (специфікація на поставку товару) від 12.12.2018 року до договору підписаний 27.02.2019 року. Враховуючи умови договору, останній день строку поставки згаданого товару - 28.04.2019 року. Представник апелянта в судовому засіданні не заперечував, що товар поставлено з простроченням - 18.09.2019 року, що підтверджується видатковою накладною від 18.09.2019 року (а.с.75). Отже, строк прострочення поставки товару загальною вартістю 153 000,00 грн. складає 142 дні. Відповідно до п.7 додатку № 26 (специфікація на поставку товару) від 12.12.2018 року до договору у разі порушення строків поставки товару з вини постачальника, постачальник сплачує на користь покупця неустойку в розмірі 5% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Скаржник в апеляційній скарзі не наводить докази наявності обставин, які б стали підставою для звільнення його від відповідальності відповідно до п.8.2 договору, в редакції протоколу розбіжностей №1. Отже, рішення суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зустрічного позову є вірним. Між тим, колегія суддів погоджується з доводами відповідача за зустрічним позовом щодо того, що нарахований покупцем розмір неустойки - 1 086 300,00 грн., є значно більшим за вартість несвоєчасно поставленого товару, є несправедливим, нерозумним, направленим на додаткове збагачення первісного відповідача і надає останньому можливість значно зменшити суму коштів, які він зобов`язаний сплатити за первісним позовом, ціна якого складала 1 524 570,53 грн. Відповідно до 233 Господарського кодексу України якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язання боржником, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів, до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін. Колегія суддів зауважує, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Між тим, апелянт не навів свого розрахунку розміру неустойки. В судовому засіданні зазначав на необхідність часткового задоволення зустрічного позову в розмірі 10 відсотків від нарахованої покупцем суми, що підтверджується звукозаписом судового процесу. Колегія суддів вважає, що з урахуванням всіх обставин справи в сукупності, з урахуванням ступеню виконання постачальником зобов`язання в цілому, відсутність доказів понесення позивачем за зустрічним позовом збитків в результаті дій відповідача за зустрічним позовом, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, справедливим буде часткове задоволення зустрічних позовних вимог в розмірі 20% від нарахованої позивачем за зустрічним позовом суми. Оскільки господарський суд Дніпропетровської області при розгляді даної справи не з`ясував всі обставини, що мають значення для вирішення справи, внаслідок чого дійшов необгрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову в повному обсязі, оскаржуване рішення слід змінити. Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на Закрите акціонерне товариство "Промважмаш". Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2020 року у справі № 904/5702/19 змінити, виклавши абзаци четвертий та п`ятий рішення в наступній редакції: "Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кімн. 24, ідентифікаційний код 33971703) на користь приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 0567948301) неустойку в розмірі 217 260,00 грн., судовий збір 16 294,00 грн.". В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Закрите акціонерне товариство "Промважмаш". Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Промважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 65, кімн. 24, ідентифікаційний код 33971703) на користь приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ідентифікаційний код 0567948301) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 4 888,20 грн. Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 16.09.2020 року. Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд Суддя: Л.М. Білецька Суддя: Ю.Б. Парусніков