Ухвала КЦС ВС № 0503/9085/2012

Ухвала 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 0503/9085/2012 провадження № 61-12766 ск20 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Лапченко О. М. від 07 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кішкіної І. В, Гапонова А. В., Космачевської Т. В., від 11 серпня 2020 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором від 07 лютого 2008 року у розмірі 360 078,88 грн. 28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором від 07 лютого 2008 року, тому заявник просив замінити на нього стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк». Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, заяву ТОВ «Вердикт Капітал» задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал». До Верховного Суду 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було повно та всебічно досліджено усі обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 листопада 2019 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 212009, відповідно до умов якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору від 07 лютого 2008 року, який був укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 . У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду, виконання яких є складовою права на справедливий суд та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК Українита частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Задовольняючи заяву ТОВ «Вердикт Капітал», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що до заявника перейшло право вимоги, що виникло з кредитного договору від 07 лютого 2008 року, який був укладений між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 , вірно виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», для заміни стягувача у справі. За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал», замінивши стягувача ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Дані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 та постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18) . Доводи касаційної скарги про те, що ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення у справі є незаконними та ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права є безпідставними, оскільки підставою для заміни стягувача у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Доводи касаційної скарги, які є аналогічними тим, що були викладені в апеляційній скарзі і їм дана належна правова оцінка, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а є лише незгодою заявника з їх змістом. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою. Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Додані до скарги матеріали повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара