Ухвала КАС ВС № 380/1593/20

УХВАЛА 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 380/1593/20 адміністративне провадження № К/9901/21342/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №380/1593/20 за позовом ОСОБА_1 до до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску, УСТАНОВИВ: 25.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020. Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ф-249913-55 від 13.11.2019 у сумі 12582,90 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020, позов задоволено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 26.09.2003 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 01.11.2019 прийнятий на посаду юрисконсульта в ТзОВ «Львівська дорожня служба». 13.11.2019 Головне управління ДФС у Львівській області сформувало вимогу про сплату (боргу) недоїмки № Ф-249913-55 з єдиного соціального внеску у розмірі 12582,90 грн. Судами зазначено, що оскільки позивач перебуває у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська дорожня служба» і за позивача страхові внески сплачує роботодавець, то позивач позбавлений обов`язку сплачувати страхові внески як самозайнята особа - адвокат, оскільки це призведе до подвійної сплати страхових внесків, що суперечить меті сплати таких. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийнята Головним управлінням ДПС у Львівській області від 13.11.2019 вимога про сплату (боргу) недоїмки № Ф-249913-55 у розмірі 12 582,90 грн є протиправною та підлягає скасуванню. Головне управління ДПС у Львівській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №380/1593/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX). Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправноюта скасування від 13.11.2019 вимоги про сплату (боргу) недоїмки № Ф-249913-55 у розмірі 12 582,90 грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №380/1593/20 не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №380/1593/20 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва В.П. Юрченко