Ухвала КАС ВС № 200/8187/19-а

УХВАЛА 14 вересня 2020 року м. Київ справа № 200/8187/19-а адміністративне провадження № К/9901/21372/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі №200/8187/19-а за позовом приватного нотаріуса Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 25.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020. Приватний нотаріус Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 , звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень - рішень. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2019 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області при застосуванні до ОСОБА_1 санкцій/нарахування пені/ в період проведення АТО на території Донецької області на теперішній час в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил), зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) виключено суму податкового боргу з інтегрованої картки платника (ІКП) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків у сумі 13314,99 грн. по коду бюджетного платежу 11010500, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 035974512 від 22.02.2019 про нарахування суми штрафу у розмірі 2845,82 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Першого апеляційного адміністративного суду. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі № 200/8187/19-а, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого. Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відтак, у свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду 24.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. В подальшому ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 зазначену апеляційну скаргу повернуто апелянту з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі про залишення її без руху. 25.06.2020 скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2019. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.07.2020 залишив апеляційну скаргу без руху та встановив, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання про поновлення не містить поважних обґрунтовань та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження та запропонував скаржнику подати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску. На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому посилався на виконання ухвал Першого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2019 року та від 19.11.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідно, податковим органом 20.11.2019 року на адресу апеляційного суду засобами електронного зв`язку було направлено клопотання про долучення до справи платіжного доручення щодо сплати судового збору. Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 28.07.2020, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що відсутність належного фінансування державного органу, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням первинної не є пов`язаними з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги, та, як наслідок, не є поважною підставою для порушення принципу правової визначеності. Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення. Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям. Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2020 у справі № 200/8187/19-а. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва В.П. Юрченко