Постанова 4851 № 520/1801/19
від 16.09.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 р.Справа № 520/1801/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Сіренко О.І., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.06.20 року по справі № 520/1801/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності (дій), зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність (дії) Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної до ст.ст.50, 54 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати УПФУ в Московському районі м.Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 року (включно) у відповідності до ч.4 ст.54 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 01.01.2014 по 02.08.2014 року (включно) у відповідності до ст.50 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ №1058-ІV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум. 25.03.2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №520/1801/19 позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправною бездіяльності (дій), зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 року пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної до ст.ст.50, 54 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано УПФУ в Московському районі м.Харкова здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014 року (включно) у відповідності до ч.4 ст.54 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 01.01.2014 по 02.08.2014 року (включно) у відповідності до ст.50 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.91 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ №1058-ІV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум. 25.04.2019 року рішення суду набрало законної сили. 04.06.2020 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення по адміністративній справі, в якій останній просить суд: - встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №520/1801/19 від 25.03.2019 року, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів); - постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №520/1801/19 від 25.03.2019 року та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області. 23 червня 2020 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 25.03.2019 року по адміністративній справі №520/1801/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова про визнання протиправною бездіяльності (дій), зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, що набрало законної сили. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставин справи. Вказує на неналежне виконання рішення суду, що набрало законної сили, оскільки станом на 26.06.2020 року відповідачем не вчинялись дії, спрямовані на виконання рішення суду в повному обсязі, пенсійним органом не проведено відповідних виплат, а тому вважає, що відповідач має намір ухилитись від виконання рішення суду. 14.09.2020 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду замінено відповідача у справі - Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду, а виконання судового рішення є обов`язком учасників справи. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури". Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України). З огляду на зазначені положення КАС України, вбачається, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відповідно до положень ст. 382 КАС України є диспозитивним правом суду при ухвалені рішення по суті позовних вимог. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року по справі № 674/25/17 (провадження №К/9901/32253/18). Також, в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 06.05.2019 р. по справі №826/9960/15 зазначено, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду. Зазначені рішення Верховного Суду, Великої палати Верховного Суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". В матеріалах справи відсутні докази свідомого невжиття відповідачами залежних від них заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року по адміністративній справі №520/1801/19 не було зобов`язано відповідача подати звіт про виконання зазначеного судового рішення, не вирішувалось питання про його негайне виконання, а відтак, таке рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 30.05.2019 року позивачу видано виконавчий лист №520/1801/19, на підставі якого і забезпечуватиметься виконання судового рішення. Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень. Згідно п. 16 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. При виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню), що передбачено ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, тобто звернення ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України колегія суддів вважає передчасним. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 25.03.2019 року по даній справі. Доводи апелянта про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів колегія суддів відхиляє, з огляду на відсутність доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Доводи апелянта про намір відповідача ухилитись від виконання судового рішення колегія суддів відхиляє, оскільки особисте судження позивача, не підкріплене жодними доказами не може братися судом апеляційної інстанції до уваги. За змістом п.
30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судову ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі № 520/1801/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 16.09.2020 року