Постанова 4873 № 927/93/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" вересня 2020 р. Справа№ 927/93/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Михальської Ю.Б. суддів: Скрипки І.М. Дикунської С.Я. секретар судового засідання: Білоус О.О. за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.09.2020, розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 (повний текст складено 25.06.2020) у справі №927/93/20 (суддя Книш Н.Ю.) за позовом Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича до Фермерського господарства «Північ Агро» про стягнення 341 839 грн 52 коп, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог Фізична особа-підприємець Нода Сергій Володимирович (далі, позивач або ФОП Нода С.В.) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Північ Агро» (далі, відповідач або ФГ «Північ Агро») про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 341 839,52 грн, яка складається із: 306 000,00 грн основної заборгованості, 30 887,03 грн пені, 3 116,49 грн 3% річних та 1 836,00 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019. Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича до Фермерського господарства «Північ Агро» про стягнення 341 839,52 грн задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фермерського господарства «Північ Агро» на користь Фізичної особи-підприємця Ноди Сергія Володимировича 306 000 грн 00 коп боргу, 30 557,07 грн пені, 3 091,34 грн 3% річних, 1 833,24 грн інфляційних втрат, 5 122,24 грн судового збору. У стягненні 329,96 грн пені, 25,15 грн 3% річних та 02,76 грн інфляційних втрат відмовлено. Відмовлено Фермерському господарству «Північ Агро» в задоволенні клопотання від 03.06.2020 №65 про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців з моменту ухвалення рішення. Рішення суду мотивоване тим, що у позивача наявні передбачені законом та договором підстави для стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019 у сумі 306 000,00 грн за період оренди з 05.09.2019 по 13.09.2019. Водночас, судом було враховано доводи відповідача щодо невірного визначення позивачем кінцевої дати розрахунку по орендній платі згідно Договору - 30.09.2019. Місцевий господарський суд, з огляду на зміст пункту 5.3. Договору, встановив, що прострочка виконання зобов`язання з оплати виникає у відповідача з 02.10.2019. Таким чином, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 30 557,07 грн пені та 3 091,34 грн 3% річних, оскільки позивачем безпідставно нараховано пеню та 3% річних за 01.10.2019. Також, дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 1833,24 грн грн інфляційних втрат за період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року, проте, враховуючи арифметичну помилку, допущену позивачем при розрахунку інфляційних втрат, в стягненні з відповідача 02,76 грн має бути відмовлено. Місцевий господарський суд, розглянувши також подане відповідачем до суду 03.06.2020 клопотання про відстрочення виконання рішення суду у справі №927/93/20 на вісім місяців, відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем не було надано належних та допустимих доказів у розумінні приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, які є підставами для відстрочення виконання рішення суду у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, 14.07.2020 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Фермерське господарство «Північ Агро» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 в частині відмови Фермерському господарству «Північ Агро» у задоволенні клопотання від 03.06.2020 №65 про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців та ухвалити нове рішення в частині задоволення клопотання ФГ «Північ Агро» про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що у суду першої інстанції були наявні законодавчо визначені підстави для відстрочення виконання судового рішення в даній справі на 8 місяців. Такими підставами, за твердженнями скаржника, є наступні обставини: - ФГ «Північ Агро» є виробником товарної сільськогосподарської продукції, а надходження коштів від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції є сезонним. Внаслідок тяжкого збігу обставин підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, одномоментне виконання рішення господарського суду у даній справі паралізує господарську діяльність підприємства. Відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/93/20 забезпечить належне функціонування підприємства і, як наслідок, планове виконання судового рішення на користь стягувача; - на сьогоднішній день ФГ «Північ Агро» не має можливості негайно виконати рішення Господарського суду Чернігівської області через скрутне фінансове становище підприємства та загрозу банкрутства внаслідок обставин виняткового характеру, які полягають у збитковості діяльності ФГ «Північ Агро», що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2019 та звітом про фінансові результати за 2019 рік; - на фінансовий стан ФГ «Північ Агро» впливають соціальні та економічні потрясіння в державі, а саме значні коливання курсу валют у 2019 році, оскільки більшість договорів мають прив`язку до курсу валют. Як приклад, ФГ «Північ Агро» було зазначено, що на момент укладання Договору поставки №1133/20/2 між МПП ФІРМА «ЕРІДОН» та ФГ «Північ Агро» (18.06.2019) курс долара США до гривні становив 2700 гривень за 100 дол. США, що підтверджується Динамікою курсу долара США до гривні. На момент виконання Договору курс долара США до гривні становив 2300 гривень за 100 доларів США, що підтверджується Динамікою курсу долара США до гривні. Внаслідок зазначеного ФГ «Північ Агро» понесло значні втрати; - у ФГ «Північ Агро» існує значна заборгованість перед банком за укладеним кредитним договором, що підтверджується Довідкою щодо заборгованості ФГ «Північ Агро» перед АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» від 09.01.2020 на суму 10 7201 37,21 грн та за податковими зобов`язаннями, що підтверджується рішенням про опис майна у податкову заставу, прийнятим ДФС України ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.12.2019 №230/10/25-01-51-07-22, рішенням про опис майна у податкову заставу, прийнятим ДФС України ГУ ДФС у Чернігівській області Ніжинське управління від 04.06.2019 №124/25-01-51-07-22. Згідно з Фінансовим звітом малого підприємства ФГ «Північ Агро» станом на 31.12.2019 заборгованість по заробітній платі становить 112 470,57 грн, фінансовий результат до оподаткування від`ємний та становить - 955 900,00 грн, що підтверджує збитковість підприємства. Однак, у ФГ «Північ Агро» наявна дебіторська заборгованість контрагентів перед останнім у загальній сумі 5 732 432.97 грн, що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2019 та бухгалтерською довідкою №4 від 01.06.2020 по підприємству, стягнення якої дозволить виконати рішення через вісім місяців; - з метою отримання доходу ФГ «Північ Агро» було посіяно озиму пшеницю в кількості 560,1 га та підготовлено ґрунт під посіви ярових культур в кількості 2820,73 га, дане підтверджується Звітом про площі та валові збори с/г культур станом на 01.12.2019 (форма №29-сі (річна), а також для проведення посівних робіт вже закуплено насіння, добрива та засоби захисту рослин на суму 16 087 898,89 гривень за договорами, що передбачають Товарний кредит з такими підприємствами як: МПП фірма «ЕРІДОН», ТОВ «АГРО ПРЕСТИЖ ГАРАНТ», ТОВ «АДАМА», TOB «АГРОСЕМ». Реалізація вирощеної продукції надасть можливість виконати рішення Господарського суду Чернігівської області через вісім місяців. Також скаржник в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з відмовою суду 04.05.2020 в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з продовженням дії карантину на території України та відсутністю транспортного сполучення між населеними пунктами. Узагальнені доводи відзиву позивача на апеляційну скаргу Позивач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» у справі №927/93/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Іоннікової І.А., Станіка С.Р. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 №09.1-08/2076/20 у зв`язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020 справу №927/93/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Дикунська С.Я. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 колегією суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Іоннікової І.А., Дикунської С.Я., призначено до розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 на 09.09.2020. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 № 09.1-08/2884/20 у зв`язку із перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 справу №927/93/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Дикунська С.Я., Скрипка І.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 прийнято апеляційну скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Дикунська С.Я., Скрипка І.М.; розгляд справи №927/93/19 вирішено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 09.09.2020. У судовому засіданні 09.09.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 09.09.2020 з`явився представник відповідача. Позивач або його представник у судове засідання 09.09.2020 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача. Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати в частині відмови Фермерському господарству «Північ Агро» у задоволенні клопотання від 03.06.2020 №65 про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання ФГ «Північ Агро» про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 06.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Нодою Сергієм Володимировичем (орендодавець) та Фермерським господарством «Північ Агро» (орендар) укладено Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-19 (далі - Договір), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування оприскувач самохідний Spra-Coupe, а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплатити орендодавцеві орендну плату за її використання (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування техніки, її характеристики тощо, відображаються в додатку №1 до цього договору. За приписами пунктів 3.1., 4.1. Договору техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем 05.09.2019. Передача техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря - Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Вертіївка, за актом передачі-приймання. Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання сторонами акту передачі-приймання техніки. Строк оренди за цим договором встановлюється з 05 вересня 2019 року по 13 вересня 2019 року (пункт 4.2. Договору). У пункті 6.2.1. Договору встановлено, що орендар за договором зобов`язується сплачувати орендну плату згідно з умовами Договору. Відповідно до пункту 5.1. Договору вартість послуг з оренди техніки за 1 га становить 200,00 грн обприскуваних площ орендаря. Загальна вартість орендної плати за цим договором розраховується згідно кількості оброблених гектарів по факту виконаних робіт (здійснюється на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт) /ПДВ не передбачений/. Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що оплата оренди може здійснюватись декількома окремими платежами або одним єдиним платежем у строк до 01 «жовтня» 2019 року. Підставою для оплати є рахунки або рахунок, виставлені орендодавцем. Згідно з пунктом 7.1. Договору після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний протягом 3 діб повернути техніку орендодавцю за Актом передачі-приймання. Повернення техніки здійснюється за місцезнаходженням орендаря. У відповідності до пункту 8.3. Договору у разі порушення будь-якою стороною своїх обов`язків за цим договором, винна сторона сплачує на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення та існування заборгованості, від загальної простроченої суми за кожний день прострочення. 06.05.2019 сторонами підписано додаток №1 до Договору № 06/05-2019 від 06 травня 2019 року оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем, яким погоджено перелік техніки, що передається в оренду з екіпажем. 05.09.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками акт передачі-приймання транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів № 1, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду техніку. 13.09.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками акт передачі-приймання транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів №2, відповідно до якого орендар повернув, а орендодавець прийняв техніку, яка знаходилася в оренді. 13.09.2019 між сторонами підписано та скріплено печатками акт №ОУ-0000010 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 306 000,00 грн Акт підписано без будь-яких заперечень. Позивачем із посиланням на Договір сформовано рахунок-фактуру №СФ-0000011 від 13.09.2019 на суму 306 000,00 грн для сплати відповідачем орендної плати за оприскувач Spra-Coupe згідно кількості оброблених гектарів 1530. Однак, відповідач умови Договору щодо розрахунку за орендовану техніку у передбачені договором строки не виконав, оплату за отримані послуги в сумі 306 000,00 грн не здійснив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із позовом у даній справі про стягнення з відповідача вказаної суми основної заборгованості та нарахованих на неї на підставі пункту 8.3. Договору пені та 3% річних і інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідач, заперечуючи проти позову під час розгляду справи судом першої інстанції, зазначав, що акт, на який посилається позивач, не містить інформації, переліченої у пункті 5.6. Договору, відсутня інформація, що позивач виконав роботи в повному обсязі, що вносилися хімічні препарати, що позивач не звертався за вирішенням суперечки та не направляв відповідачу акт звіряння розрахунків. Відповідач наголошував, що позивач невірно трактує пункту 5.3. Договору щодо розрахунку та нарахування штрафних санкцій з 01.10.2019, відповідач не погоджувався із наведеним позивачем розрахунком інфляційних втрат, штрафних санкцій та пені. Окрім того, відповідачем 03.06.2020 до суду першої інстанції було подане клопотання про відстрочення виконання судового рішення у даній справі на строк 8 місяців з моменту ухвалення рішення. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених сторонами У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з огляду на наступне. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Укладений між сторонами Договір оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-19 від 06.05.2019 за своєю правовою природою є договором найму, правове регулювання якого здійснюється за правилами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з частинами 1, 2 статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. За змістом частин 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановив суд першої інстанції та не оскаржується наразі відповідачем, подані позивачем докази повністю підтверджують факт отримання відповідачем в оренду згідно Договору оприскувача Spra-Coupe двигун №70389484. Відповідач за оренду оприскувача Spra-Coupe за Договором у встановлений договором строк не розрахувався, а тому заборгованість відповідача на час звернення позивача до суду за договором оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем №06/05-2019 від 06.05.2019 становить 306 000,00 грн. Відповідач на час розгляду справи у суді першої інстанції доказів виконання зобов`язання щодо оплати 306 000,00 грн не надав, твердження позивача щодо непроведення своєчасної оплати не спростував. Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача 306 000,00 грн основного боргу за Договором. Водночас, суд зазначив, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пеня, за визначенням частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. Місцевий господарський суд, з огляду на зміст пункту 5.3. Договору, встановив, що прострочка виконання зобов`язання з оплати виникає у відповідача з 02.10.2019. З огляду на зазначене, суд першої інстанції, перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 30 557,07 грн пені та 3 091,34 грн 3% річних, оскільки позивачем безпідставно нараховано пеню та 3% річних за 01.10.2019. Також, дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 1 833,24 грн інфляційних втрат за період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року, проте, враховуючи арифметичну помилку, допущену позивачем при розрахунку інфляційних втрат, в стягненні з відповідача 02,76 грн має бути відмовлено. Вищевстановлені судом першої інстанції у рішенні обставини скаржником у поданій апеляційній скарзі не заперечуються та не спростовуються, а відтак, з огляду на встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, рішення суду в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається. Скаржник у апеляційній скарзі, як зазначалося вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови Фермерському господарству «Північ Агро» у задоволенні клопотання від 03.06.2020 №65 про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців та ухвалити нове рішення в частині задоволення клопотання ФГ «Північ Агро» про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців. Колегією суддів встановлено, що відповідачем 03.06.2020 до суду першої інстанції було подане клопотання вих.№65 про відстрочення виконання судового рішення у даній справі на строк 8 місяців з моменту ухвалення рішення. Позивач, у свою чергу, проти задоволення вказаного клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення заперечував, свої заперечення виклав у клопотанні від 15.06.2020. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 8 місяців з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. За приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. За змістом наведених норм відстрочення та розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України). Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання. Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Таким чином, відстрочка виконання судового рішення може бути надана судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідач як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції як на підставу необхідності у відстрочці виконання рішення посилається на те, що ФГ «Північ Агро», яке є виробником товарної сільськогосподарської продукції і надходження коштів від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції якого є сезонним, знаходиться у тяжкому фінансовому становищі і на сьогоднішній день не має можливості негайно виконати рішення Господарського суду Чернігівської області у даній справі. Перебування відповідача у тяжкому фінансовому становищі зумовлене значними коливаннями курсу валют у 2019 році, у той час, як більшість договорів ФГ мають прив`язку до курсу валют, існуванням значної кредитної заборгованості перед АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», а також існуванням заборгованості за податковими зобов`язаннями, наявністю дебіторської заборгованості контрагентів перед останнім у загальній сумі 5 732 432,97 грн, стягнення якої дозволить виконати рішення через вісім місяців. Також відповідач наголошує, що з метою отримання доходу ФГ «Північ Агро» було посіяно озиму пшеницю в кількості 560,1 га та підготовлено грунт під посіви ярових культур в кількості 2820,73 га. Реалізація вирощеної продукції, за твердженнями скаржника, надасть можливість виконати рішення Господарського суду Чернігівської області через вісім місяців. На підтвердження своєї позиції відповідачем було надано до суду першої інстанції копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва станом на 31.12.2019, копію фінансового звіту малого підприємництва станом на 31.03.2020 та звіт про фінансові результати за 1 квартал 2020 рік, копію договору поставки №1133/20/2 від 18.06.2019, динаміку курсу долара США до гривні за період з 01.04.2019 до 03.02.2020, копію довідки щодо заборгованості ФГ «ПІВНІЧ АГРО» перед АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» від 09.01.2020, копію рішення про опис майна у податкову заставу, прийнятого ДФС України ГУ ДПС у Чернігівській області від 17.12.2019 №230/10/25-01-51-07-22, копію рішення про опис майна у податкову заставу, прийнятого ДФС України ГУ ДФС у Чернігівській області Ніжинське управління від 04.06.2019 №124/25-01-51-07-22, копію акту державного виконавця 26.05.2020, бухгалтерську довідку №4 від 01.06.2020, копію звіту про площі та валові збори сг культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019, копію звіту про площі та валові збори сг культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019, а також копії договорів з контрагентами. Розглянувши вказані доводи скаржника та дослідивши надані на їх підтвердження докази, колегія суддів відзначає, що скрутне фінансове становище відповідача не може слугувати підставою для відстрочки виконання судового рішення, оскільки за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України така обставина не є винятковою та такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання. Відсутність станом на даний час грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду, скрутне фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення у даній справі. Колегія суддів звертає увагу на те, що скрутне фінансове становище підприємства є наслідком діяльності роботи підприємства та не є винятковими підставами для надання відстрочки в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Вказана правова норма визначає, що особа організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останню нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності. Збитковість діяльності не є тією ознакою, яка надає боржникові право на відстрочку виконання рішення суду. Одним із принципів підприємницької діяльності згідно зі статтею 43 Господарського кодексу України є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. При цьому, не вважається випадком недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів тощо (стаття 617 Цивільного кодексу України). Отже, доводи про відсутність фінансової можливості як підстава для надання відстрочки виконання рішення суперечать змісту вищенаведених норм. При цьому, звіти про фінансові результати роботи за певні періоди, які надані відповідачем, не підтверджують відсутність грошових коштів на банківських рахунках підприємства, а також майна, на яке можливо було б звернути стягнення з метою виконання судового рішення у справі. Таким чином, незадовільний фінансовий стан відповідача не є безумовною підставою для відстрочки виконання рішення. Крім того, звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення на вісім місяців, заявник не обґрунтував та не надав доказів, які б свідчили про реальну можливість погашення заборгованості зі спливом такого терміну в разі надання йому відстрочки. Відповідачем не подано доказів того, що фінансове становище останнього покращиться, у тому числі за рахунок стягнення дебіторської заборгованості із контрагентів (доказів проведення претензійної роботи із контрагентами, подачі позовів про стягнення дебіторської заборгованості суду не надано), а результати господарської діяльності внаслідок реалізації вирощеної продукції, будуть позитивними, та що відстрочення сплати наявної у нього заборгованості забезпечить виконання рішення суду протягом восьми місяців. У свою чергу, обставини економічної нестабільності, коливання курсу валют у 2019 році, на які послався відповідач, стосуються і кредитора (позивача). Поруч із цим, оцінюючи ступінь вини відповідача у виникненні даного спору, колегією суддів враховано, що порушення прав позивача з боку відповідача щодо своєчасної оплати орендної плати на час прийняття рішення становило більше 8-ми місяців і відповідачем у цей період не проводилися будь-які розрахунки з позивачем. Отже, надання відповідачу відстрочки на вісім місяців, на думку суду, призведе до подальшого порушення прав позивача, що порушить принцип збалансованості інтересів сторін. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що заява відповідача від 03.06.2020 вих.№65 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у даній справі є необґрунтованою, не підтверджена належними доказами, а тому не підлягає задоволенню, рішення суду у цій частині підлягає залишенню без змін. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв`язку з відмовою суду 04.05.2020 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з продовженням дії карантину на території України та відсутністю транспортного сполучення між населеними пунктами, як на підставу для скасування судового рішення, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.05.2020 у даній справі закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.05.2020. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Згідно пункту 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем ще 28.02.2020 було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому викладено свої заперечення проти позову. Отже, станом на 04.05.2020 позивач виклав свою правову позицію по суті поданої позовної заяви. Водночас, позивач у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи від 04.05.2020 не наголошував на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, перешкоджали закриттю підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду. Також колегія суддів звертає увагу на те, що учасник справи, який в силу норм статті 42 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний сприяти суду в своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, не був позбавлений права, у зв`язку з тимчасовою забороною перевезення пасажирів між областями і містами, заявити у відповідності до статті 197 Господарського процесуального кодексу України клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Поруч із цим, у подальшому під час судового розгляду (03.06.2020) відповідачем було подано, а судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву про відстрочення виконання судового рішення. Тобто, відповідачем не доведено, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи від 04.05.2020, порушив процесуальні права відповідача. За вищенаведених обставин справи колегія суддів вважає відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи від 04.05.2020 такою, що не суперечить нормам Господарського процесуального кодексу України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58). Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду. Скаржником не наведено обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання судового рішення. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі в оскаржуваній частині обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Фермерського господарства «Північ Агро» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено. Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Північ Агро» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 у справі №927/93/20 залишити без змін. Матеріали справи №927/93/20 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 15.09.2020. Головуючий суддя Ю.Б. Михальська Судді І.М. Скрипка С.Я. Дикунська