Постанова 4854 № 400/976/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/976/20 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Дата і місце ухвалення: 30.06.2020р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про скасування пунктів 6, 10, 11 припису від 27.12.2019р. №264, - В С Т А Н О В И Л А : В лютому 2020 року Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про скасування пунктів 6, 10, 11 припису від 27.12.2019р. №264 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приписом від 27.12.2019р. №264 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області зобов`язало Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу обладнати приміщення ліцею системами протипожежного захисту, а також системою оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі з виведенням сигналу приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостерігання відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». При цьому, відповідачем не враховано, що вказані будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об`єктів системами протипожежного захисту під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень та будинків за вибухопожежною та пожежною небезпекою, в той час як жодної з перерахованих дій позивачем не здійснювалося. Законодавством, чинним на момент введення в 1956 році в експлуатацію будинку за адресою: м.Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/6, не було передбачено встановлення автоматичних установок пожежогасіння або автоматичних установок пожежної сигналізації. Крім того, позивач вважає необґрунтованим зобов`язання його виконати з другого поверху адміністративного корпусу другого евакуаційного виходу та зазначає, що Правилами пожежної безпеки України передбачено заборону зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель та приміщень, в той час як з 1956 році в будівлі не зменшувалась кількість відповідних виходів. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 30.06.2020р. з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не надав належної правової оцінки посиланням позивача на відсутність у нього обов`язку щодо обладнання об`єкту системою протипожежного захисту. Обладнання приміщень системами протипожежного захисту та оповіщення і управління евакуацією людей при пожежі відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» є обов`язковим для об`єктів, які вводяться в експлуатацію після набрання чинності ДБН В.2.5-56:2014, тобто після 01.07.2015р., і об`єктів, які введенні в експлуатацію до 01.07.2015р. під час здійснення робіт з їх реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни їх категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що з моменту побудови та початку експлуатації з 1956 року у будівлі Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу не існувало другого евакуаційного виходу на другому поверсі, що підтверджено технічним паспортом на будинок. А відтак, позивач не міг порушити п.2.23 розділу ІІІ ППБУ, яким передбачено заборону зменшувати кількість та розмірів евакуаційних виходів з будівель і приміщень. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1, п. 3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у період з 26.12.2019р. по 27.12.2019р. посадовими особами Інгульського районного відділу у м. Миколаєві ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, що розташований за адресою: вул. Маршала Василевського 40/6, м. Миколаїв, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено акт №668 від 27.12.2019р., яким зафіксовано ряд порушень позивачем вимог Кодексу цивільного захисту, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417, а також ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Зокрема, актом перевірки зафіксовано, що: - з другого поверху адміністративного корпусу не виконано другий евакуаційний вихід, чим порушено ст.ст. 20, 55 КЦЗ, п.2.23 розділу ІІІ ППБУ; - під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, усі приміщення ліцею не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з підписанням акту прийняття монтажних робіт та акту введення в експлуатацію та перевірки, акту прийняття; - не виконанні вимоги ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостерігання. Акт перевірки №668 від 27.12.2019р. підписано директором Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу ОСОБА_1 без зауважень. 27.12.2019р., на підставі акту перевірки №668 від 27.12.2019р., Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (Інгульський районний відділ у м. Миколаєві) вручено директору Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу Мокрицькій С.І. припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким, серед іншого, зобов`язано позивача: - з другого поверху адміністративного корпусу виконати другий евакуаційний вихід (п.6); - під час експлуатації об`єкту не допускати зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, усі приміщення гуртожитку обладнати автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту», з підписанням актів (акт прийняття монтажних робіт, акт введення в експлуатацію та перевірки, акт прийняття) (п.10); - виконати вимоги ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації вивести на пульт централізованого спостерігання. (п.11) Не погоджуючись з правомірністю п.п.6, 10, 11 припису від 27.12.2019р. Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу оскаржив його в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що спеціальними нормами законодавства, чинними на час перевірки, позивача зобов`язано забезпечити пожежну безпеку будинку, приміщення та споруди, які повинні бути обладнанні системами протипожежного захисту. Суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на те, що до спірних правовідносин неможливо застосувати норми ДБН, що вступили в силу 01.07.2015р., оскільки об`єкт побудований у 1956 році, зазначивши, що з моменту набрання чинності Кодексом цивільного захисту України та Правилами пожежної безпеки, їх вимоги є обов`язковими для виконання. Також, суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на те, що у приміщенні з одним евакуаційним виходом розміщується не більше 50 осіб, як це передбачено п.2.26. ППБУ, зазначивши, що вказаною нормою допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 метрів. Однак, згідно технічного паспорту, загальна довжина навчального корпусу А-2 становить 51,40 м, тому відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу перевищує 25 метрів, що не відповідає вимогам пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного. Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Такий центральний орган виконавчої влади, в силу норми ч.2 ст.64 зазначеного Кодексу, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Відповідно до статей 66, 67 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень. Статтею 20 Кодексу до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту віднесено: розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; інші завдання і заходи у сфері цивільного захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Оскаржуваними у даній справі пунктами 10, 11 припису від 27.12.2019р. зобов`язано позивача: усі приміщення гуртожитку обладнати автоматичною пожежною сигналізацією, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту», а також вивести сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостерігання. При зверненні з даним позовом до суду Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу не заперечує відсутність обладнання приміщень автоматичною пожежною сигналізацією, як і не виведення сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостерігання. Вимоги позову обґрунтовано виключно тим, що ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту» не можуть бути застосовані до приміщення, яке введено в експлуатацію в 1956 році, та в якому не здійснюються роботи з капітального ремонту, реконструкцій тощо. Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд встановлюють Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. №1417 (далі Правила №1417, ППБУ). Згідно п.1.1, п.1.2 розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних систем пожежогасіння слід здійснювати відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів. (п.1.3 розділу V Правил №1417) Відповідно до п.1.4 розділу V Правил №1417 підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Таким чином, Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено необхідність обладнання усіх будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». При цьому, Правила не ставлять обладнання такими системами в залежність від проведення капітальних ремонтів, реконструкцій тощо. Посилання апелянта на те, що до спірних правовідносин неможливо застосувати норми ДБН В.2.5-56:2014, що вступили в силу 01.07.2015р., оскільки будівля ліцею побудована 1956 році, колегією суддів до уваги не приймається, так як дія нормативного акту в часі починається з моменту набрання ним чинності. Кодекс цивільного захисту України та Правила №1417 не містять застережень стосовно того, що вони не розповсюджуються на будівлі, які побудовані до прийняття цих норм. Апелянт стверджує, що норми ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» встановлюють вимоги до обладнання об`єктів системами протипожежного захисту під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою, а тому у нього не виникає обов`язку обладнання об`єкта системами протипожежного захисту, оскільки він не здійснює будівництва, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміни категорії приміщення або реставрації. Такі доводи апелянта колегія суддів визнає помилковими, адже вони спростовуються тими ж положеннями ДБН В2.5-56:2014, відповідно до яких, вимоги цих будівельних норм (сфера застосування), серед іншого, поширюються на підтримання експлуатації придатності систем протипожежного захисту (підпункт 1.1. вказаних ДБН) та пункту 8 таблиці А.1 Додатку А (Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння і тип системи передавання тривожних сповіщень) ДБН В2.5-56:2014, а також пункту 11 таблиці Б.1 Додатку Б (Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей) ДБН В2.5-56:2014. На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що пункти 10 та 11 оскаржуваного припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області від 27.12.2019р. є правомірними та скасуванню не підлягають. В обґрунтування незаконності пункту 6 припису від 27.12.2019р. апелянт посилається на те, що ним не порушено п.2.23 розділу ІІІ Правил №1417, яким встановлено заборону зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, оскільки з моменту побудови та початку експлуатації з 1956 року у будівлі Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу не існувало другого евакуаційного виходу на другому поверсі, що підтверджено технічним паспортом на будинок. Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання апелянта та враховує, що положеннями п.7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» передбачено, що із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також, частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть на зовні. Допускається передбачати один евакуаційний вихід із приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 метрів. Згідно технічного паспорту на громадський будинок професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу загальна довжина навчального корпусу А-2 становить 51,40 м, тому відстань від найвіддаленішої точки підлоги до виходу перевищує 25 метрів, що не відповідає вимогам пункту 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016. А відтак, з кожного поверху Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть на зовні. Зазначення відповідачем в приписі про порушення позивачем п.2.23 розділу ІІІ Правил №1417 без вказівки на п.7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», на думку колегії суддів, не є достатньою підставою для скасування п.6 припису від 27.12.2019р. з врахуванням того, що факт відсутності другого евакуаційного виходу з другого поверху приміщення підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем. Колегія суддів зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення при вирішенні даного спору над формальними помилками, допущеними при оформленні акту перевірки чи припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції від 30.06.2020р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 28 лютого 2020 року, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 15 вересня 2020 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук