Постанова 4824 № 760/9744/20

Справа № 760/9744/20 Головуючий в суді І інстанції - Зелінська М.Б. Провадження № 33/824/2552/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 , о 13 год. 30 хв. на проспекті Відрадному, 73, в м. Києві, керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей звужені не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік з моменту їх вилучення. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, апелянт звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено від якого саме огляду він відмовився. Окрім того, зафіксовані на відеозаписах з боді-камери поліцейського інформація підтверджує обставини, що мають значення для справи, але які суд не з`ясував. Також, у зв`язку з недотриманням працівниками поліції вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, висновок суду про порушення ним положень п. 2.5 ПДР України є неправильним. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" визначено, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише у визначених закладах МОЗ України. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Відмова від такої вимоги є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп`яніння. Із змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з протоколом, що підтверджується його підписом, власноруч зазначив, що бажає провести огляд у медичному закладі « Борис »; з відеозапису з боді-камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду у передбаченому законом порядку в присутності двох свідків. У письмових поясненнях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт відмови проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння. Наведені докази у своїй сукупності спростовують пояснення ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичних закладах МОЗ України та доводять факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що він бажав пройти огляд самостійно у лікарні «Борис», що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення - є безпідставними. Так, в м. Києві огляд на стан сп`яніння проводиться лише у Київській міській наркологічній лікарні «Соціотерапія» і відповідно до положень ст.266 КУпАП у присутності поліцейського. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими. З огляду на наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, всупереч твердженням апелянта, фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим. Адміністративне стягнення, застосоване до ОСОБА_1 , відповідає положенням ст. ст. 33-36 КУпАП щодо правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення та застосоване в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко