Постанова 4813 № 520/10067/19

Номер провадження: 22-ц/813/4764/20 Номер справи місцевого суду: 520/10067/19 Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.09.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дрішлюка А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - В С Т А Н О В И В: 10 травня 2019 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом у якому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 20000 грн. до повноліття дитини, мотивуючи тим, що від шлюбу з відповідачем мають неповнолітнього сина, який мешкає з нею. Відповідач отримує заробіток як моряк в іноземній валюті за кордоном і має заробіток більше 15 доларів США на місяць, тому вважає, що дитина має право на відповідний статкам батька рівень життя. Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації щомісячно, до повноліття дитини. Стягнено з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір 768,40 грн. Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не витребувано докази щодо працевлаштування відповідача, що фактично позбавило сторону позивача довести майновий стан ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 15 вересня 2020 року. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за таких підстав. У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині 2 статті 16 ЦК України. У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української PCP від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Відповідно до частин першої та другої статті 27 названої Конвенції, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей. Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Тобто, держава визнає захист прав і свобод дитини одним з пріоритетів своєї політики та гарантує дитині рівень життя, необхідний для гармонійного розвитку. У частині 8 статті 7 СК України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України). Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Згідно частини 2 статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 статті 155 СК України). Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. У частині 3 статті 181 СК України, в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин, зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У частині 1 та 2 статті 182 СК України визначено, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно частин 1 та 2 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. У частині 1 статті 75 СК України зазначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (частина 2 статті 84 СК України). Статтею 80 СК України визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану. Судом першої інстанції встановлено, що від шлюбу, у якому сторони знаходилися до 23.12.2016р., сторони мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір`ю, батько дитини мешкає окремо. Суду першої інстанції надано докази того, що до 2018р. відповідач працював за контрактами моряком та отримував заробіток у іноземній валюті, однак строк таких контрактів вичерпано. Відповідач має диплом механіка першого розряду та підтвердження до нього а також свідоцтво фахівця з підготовки за розширеною програмою для здійснення вантажних операцій на танкерах, які є дійсними на час розгляду справи (т. 1, а.с. 109). Даних щодо працевлаштування відповідача з квітня 2018 року сторонами суду першої інстанції не надано, як не надано і доказів заощадження коштів відповідачем. Згідно повідомлення Адміністрації Державної прикордонної служби України (т. 1, а.с. 96) з травня 2018 року даних щодо перетину кордону відповідачем не виявлено. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності відомостей про будь-який дохід за останній рік до подачі позову, заощаджень відповідача, встановлення факту наявності квартири, яка може бути джерелом доходу, та спроможність сплачувати аліменти в наведеному у позові розмірі, з урахуванням положень ст. ст. 180, 182 СК України, принципів розумності й справедливості, суд першої інстанції вважав визначити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду. Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись в повному обсязі неможливо, виходячи з наступного. Частиною 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Однак, у даному випадку докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів. Так, у пункті 18 постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року Верховний Суд України роз`яснив, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Відповідно до частини 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. З матеріалів справи вбачається, що стороною позивача у суді першої інстанції заявлялось клопотання щодо витребування доказів, а разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме:

1. Витребувати від Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ. вул. Володимирська, З0) інформацію стосовно перетину Державного кордону України громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКІТП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_8 ), з 01.01.2015 та по день виконання ухвали суду, з зазначенням відомостей про пункт перетину, країну слідування, документ, за яким було здійснено перетин.

2. Витребувати від ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (адреса: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, ІД), ПАТ Райффайзен Банк Аваль" (адреса: 01011, м.Київ, вул. Лескова, 9), ПАТ Акціонерний банк «Південний» (адреса: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) відомості (виписки) про рух коштів по рахункам (поточні, депозитні, SWIFT тощо), що відкриті па ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_8 ), з моменту відкриття рахунків та по день виконання ухвали суду, з зазначенням залишку по рахункам, завірені копії договорів, угод тощо, що укладалися з вказаного особою (анкети, договори банківського рахунку, депозитні договори, договори про оренду індивідуальних сейфів тощо).

3. Витребувати від ДП «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14), Адміністрації Одеського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1), Адміністрації Іллічівського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6) відомості про оформлення та продовження строку дії посвідчення особи моряка (паспорта моряка) та дипломів на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_8 ), завірені копії всіх наявних документів вказаної особи, у тому числі документів про освіту, заяви-анкети, документів, що підтверджують несення служби на борту судна та інші.

4. Витребувати від Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 25) відомості про навчання, підготовку та дипломування ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_8 ), у тому числі інформацію, що міститься в Державному реєстрі документів моряків, копії всіх наявних документів вказаної особи (особової справи, свідоцтв, сертифікатів, дипломів та інші).

5. Витребувати від ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна» (65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 45), ТОВ «Поларіс Марін Менеджмент» (65104. м. Одеса, вул. Успенська, 15. офіс 2), ТОВ "Осм Крю Менеджмент Україна" (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 33, офіс 204), відомості та завірені копії документів щодо працевлаштування ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_8 ), у тому числі: - щодо доходу (заробітку), зокрема відомості про базову ставку, понаднормові, відпускні та інші доплати і компенсації; - відомості щодо періодичності рейсів з 01.01.2015 по день виконання запиту; - копії особової справи та всіх документів вказаної особи; - копії договорів, угод, контрактів тощо, укладених вказаною особою з судновласником (представником судновласника); - копії послужної книжки моряка та довідок про плавання за всі періоди. Однак судом першої інстанції вказане клопотання було задоволено частково та ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2019 року витребувано з Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію стосовно перетину Державного кордону України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (у називному відмінку: ОСОБА_2 ), з 01.01.2019 та по теперішній час із зазначенням дати перетину кордону. Витребувано від ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна», ТОВ «Поларіс Марін Менеджмент», ТОВ "Осм Крю Менеджмент Україна", відомості та завірені належним чином копії документів щодо працевлаштування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , у тому числі: щодо доходу (заробітку), зокрема відомості про базову ставку, понаднормові, відпускні та інші доплати і компенсації. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2020 року клопотання адвоката Чумаченка С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» відомості (виписки) про рух коштів по рахункам (поточні, депозитні, SWIFT тощо), що відкриті на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з моменту відкриття провадження у справі (21 травня 2019 року) та по день виконання ухвали з зазначенням залишку по рахункам, завірені копії договорів, угод тощо, що укладались з вказаною особою (анкети, договори банківського рахунку тощо). Витребувано від АТ «Райффайзен Банк Аваль» відомості (виписки) про рух коштів по рахункам (поточні, депозитні, SWIFT тощо), що відкриті на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з моменту відкриття провадження у справі (21 травня 2019 року) та по день виконання ухвали з зазначенням залишку по рахункам, завірені копії договорів, угод тощо, що укладались з вказаною особою (анкети, договори банківського рахунку тощо). Витребувано від ПАТ АБ «Південний» відомості (виписки) про рух коштів по рахункам (поточні, депозитні, SWIFT тощо), що відкриті на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з моменту відкриття провадження у справі (21 травня 2019 року) та по день виконання ухвали з зазначенням залишку по рахункам, завірені копії договорів, угод тощо, що укладались з вказаною особою (анкети, договори банківського рахунку тощо). З копії виписки по банківському рахунку у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що в період з 29.07.2019р. по 30.07.2020р. відповідачу були перераховані кошти у настпних сумах: 29.07.2019р. 8507, 40 дол. США, 30.08.2020р. 13531, 05 дол. США, 30.09.2019р. - 13980,62 дол. США, 30.10.2019р. 14 300 дол. США, 29.11.2019р. 13821,49 дол. США, 02.01.2020р. - 10427,73 дол. США, 30.07.2020р. 13251,62 дол. США. Крім того на депозитних рахунка у АТ КБ «ПриватБанк» станом на 10.08.2020р. знаходиться загалом 40 000 дол. США, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 10.08.2020р. З інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що з дати подання позовної заяви періодично відповідач ОСОБА_2 перетинає кордон України, а саме: 13.07.2019р. - виїзд, 23.12.2019р. - в`їзд, 06.01.2020р. - виїзд; 13.01.2020р. - в`їзд (т. 1, а.с. 222). Враховуючи розмір місячної зарплати відповідача, середній місячний дохід протягом року складає 10690 дол. США (64140,55 дол. США : 6 міс.) Аналізуючи зазначені норми цивільного процесуального законодавства, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, вищезазначені обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що в порушення вказаних принципів цивільного процесу відповідач ОСОБА_2 не надав будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доказів щодо розміру його доходу, які надані позивачкою, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 не надав розрахунок свого дійсного щорічного доходу, що свідчить про недобросовісність відповідача при здійсненні своїх процесуальних та батьківських прав й ухилення від надання належних та достовірних доказів для правильного вирішення спору. Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що «факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини». Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та приймаючи до уваги ратифікацію Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28 жовтня 2010 року, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)». За таких обставин, виконуючи повноваження апеляційного суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, а також вік, стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини розмір аліментів у твердій грошовій сумі повинен бути збільшений до 15 000 грн. щомісяця. Такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам малолітнього сина сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня його матеріального забезпечення. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що належних та достовірних доказів того, що у відповідача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі ним не надано. Отже, за таких підстав апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, позов необхідно задовольнити частково в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 15 000 грн. щомісяця. Порушення судом першої інстанції норм матеріального права, статті 80 СК та частини 1 статті 182 СК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду й ухвалення нового рішення про задоволення позову про стягнення аліментів частково та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання дитини у розмірі 15 000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року змінити. Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 15 000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації щомісячно, до повноліття дитини. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2020 року. Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький А.І. Дрішлюк