Постанова 4808 № 346/4991/17

Справа № 346/4991/17 Провадження № 22-ц/4808/1006/20 Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючої Пнівчук О.В. суддів : Мелінишин Г.П., Томин О.О. секретаря Бойчука Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року, в складі судді Беркещук Б.Б., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, в с т а н о в и в : У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. Позивач зазначала, що 30 липня 2011 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб, від якого мають двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на те, що вони з відповідачем з квітня 2016 року разом не проживають, відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дітей, уточнюючи позовні вимоги просила стягнути з нього аліменти на її користь на утримання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі по 900 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду від 11 грудня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 900 гривень на кожну дитину щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про те, що судом не досліджено та не взято до уваги всіх обставин справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На час винесення судом рішення, ОСОБА_1 перебував за кордоном і не мав змоги бути присутнім на судовому засіданні, давати пояснення по справі та подавати докази, у зв`язку з цим, судом не враховано та обставина, що він є батьком тільки дочки ОСОБА_8 , оскільки рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 серпня 2019 року виключено відомості ОСОБА_1 як про батька дитини сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису про народження №4 складеного 11 квітня 2016 року виконавчим комітетом Черемхівської сільської ради Коломийського району. На підставі наведеного просив суд скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_7 , та постановити рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, що не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного, до досягнення нею повноліття. Правом на подачу відзиву позивачка не скористалась. У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів. Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ч.ч.1, 2 та 5 ст.263 ЦПКсудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає. Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що відповідач зобов`язаний утримувати своїх малолітніх дітей до досягнення ними повноліття. З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.07.2011 року. За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, в яких відповідач записаний батьком обох дітей. (а.с.6,7). Судом встановлено, що малолітні діти проживають разом з матір`ю ОСОБА_3 та перебувають на її утриманні, натомість відповідач допомоги на утримання дітей не надає та не бере участі в їх вихованні, та розвитку. Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За змістом наведеної статті обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб. Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів з відповідача суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач як батько малолітніх дітей разом з позивачкою зобов`язаний їх утримувати до досягнення ними повноліття. Посилання апелянта на те, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги те, що він не являється батьком малолітнього ОСОБА_7 є необґрунтованим. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із позовом про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини звернувся після ухвалення рішень про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 та стягнення аліментів. Рішення про виключення відомостей з актового запису про народження №4 від 11 квітня 2016 року, складеного виконавчим комітетом Черемхівської сільської ради про ОСОБА_1 , як батька дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постановлено Коломийським міськрайонним судом 06 серпня 2019 року, а тому вказані обставини не могли бути враховані судом при постановленні рішення 11 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 про стягнення аліментів. З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні. Питання щодо припинення стягнення аліментів на утримання ОСОБА_9 відповідач вправі вирішити у встановленому законом порядку. З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що суд дослідивши всі наявні докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення слід залишити без змін, а скаргу без задоволення. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття,у випадках передбачених у п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 15 вересня 2020 року. Головуюча О.В.Пнівчук Судді: Г.П. Мелінишин О.О. Томин