Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2346/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2346/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення 21.04.2020р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 18.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо порушення порядку перерахунку призначеної йому пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з 01.10.2017 року, із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 року йому протиправно було зменшено величину оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожний рік страхового стажу, у зв`язку з чим, розмір його пенсії фактично збільшено не було. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_1 28.05.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 року та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. 04.06.2020 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 року відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. 01.07.2020 року на вказану вище апеляційну скаргу від представника пенсійного органу до суду 2-ї інстанції надійшов письмовий відзив, в якому остання категорично не визнала апеляційну скаргу та мотивовано просила залишити її без задоволення. 10.07.2020 року від позивача до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив представника відповідача, в якій позивач не визнав доводи пенсійного органу та наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги. Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення. Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.08.2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV. З 01.08.2019 року позивачу була перерахована пенсія з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, хоча станом на час призначення пенсії такий показник обраховувався органом пенсійного фонду на рівні 1,35%. 04.12.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням величини оцінки страхового стажу 1,35%. Однак, 23.12.2019 року ГУ ПФУ в Одеській області своїм листом №3439/Д-11,3440/Д-11 повідомило позивача про те, що у зв`язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII змінено вартість 1 (одного) року страхового стажу з 1.35% - до 1%. В даному листі відповідач також зазначив й про те, що з жовтня 2017 року перерахунок пенсій провадився з урахуванням вимог п.4-3 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: проведено осучаснення пенсій, суть якого полягає в застосуванні при обчисленні пенсії за набутим пенсіонером стажем і заробітком показника нової середньомісячної заробітної плати по народному господарству, взятої за 2014-2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності п/вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірного рішення відповідача. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Відповідно ст.46 Конституції України, право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості. Так, спірні правовідносини виникли у зв`язку із перерахунком пенсії позивача на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII. Як слідує зі змісту приписів ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за віком), за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у т.ч. каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Як визначено ч.1 ст.25 вказаного Закону України №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %. В свою чергу, ч.1 ст.27 цього ж Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього Закону. Як загально відомо, 11.10.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VІІІ, яким до ч.1 ст.25 Закону України №1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім цього, п.4 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-ІV доповнено пунктами 4-3 та 4-4. Відповідно до п.4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абз.1 цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 грн. Відповідно до ч.4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-ІV з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Отже, Законом №2148-VІІІ з 01.10.2017 року чітко визначено новий порядок та умови перерахунку саме раніше призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, позивач перейшов з пенсії по-інвалідності - на пенсію за віком з 01.08.2017 року відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», т.б. до набрання чинності Законом №2148-VIII, у зв`язку з чим, його пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017р. з урахуванням п.4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Проте, на думку позивача, неконституційною є не нова формула перерахунку пенсій, встановлена Законом №2148-VIII, а лише її складова у вигляді нового коефіцієнта страхового стажу (1% замість попереднього 1,35%). Разом з тим, судова колегія зазначає, що нормами п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, Законом №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій. При цьому, судова колегія вважає звернути увагу й на той факт, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено і розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Так, дійсно, відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Однак, у мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015р. №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 року перерахунку пенсії, розмір пенсії позивача зменшився. Навпаки, як видно з матеріалів справи, розмір пенсії позивача фактично збільшився, а тому, відповідно, вважати що в даному випадку відбулося якесь звуження обсягу його прав і свобод законних підстав не має. Відтак, враховуючи вказані вище обставини, погіршення становища позивача внаслідок застосування відповідачем при обчисленні його пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в даному випадку не відбулось. Також, необхідно звернути увагу й на те, що Конституційний Суд України в своєму рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999р. у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Отже, перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017 року, тобто з дати набрання чинності п.4-3 Прикінцевих положень Закону №1058, що виключає зворотну дію закону в часі. До того ж, ще раз слід зауважити, що ці норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні належні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу. При цьому, слід вказати, що аналогічної правової позиції з даного спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 05.02.2020 року по справі №822/3781/17. Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду 1-ї інстанції, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно та в межах повноважень, а тому відповідно, відсутні будь-які законні підстави для задоволення позовних вимог. До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 14.09.2020р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко