Ухвала КЦС ВС № 760/23067/19

Ухвала 11 вересня 2020 року м. Київ справа № 760/23067/19 провадження № 61-12363ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до Солом`янської районного в м. Києві державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , задоволено. Зобов`язано Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію вчинити дії по передачі у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житлового приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 29 липня 2017 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , у якій заявники просили постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2020 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц та постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке. За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обгрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено визначені статтею 389 ЦПК України підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга. Касаційна скарга заявників подана у передбачений законом строк, однак з огляду на відсутність повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити зазначені заявниками підстави для відкриття касаційного провадження (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Ураховуючи наведене, заявникам необхідно надіслати до Верховного Суду належним чином завірену копію оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 29 липня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. І. Усик