LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС480/2443/19

від 14.09.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу адвоката Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №480/2443/19 - залишити без руху.

УХВАЛА 14 вересня 2020 року Київ справа №480/2443/19 адміністративне провадження №К/9901/21778/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Желєзного І.В., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №480/2443/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бондаркова Василя Івановича, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ-СУМИ», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОАД КОНСТРАКШН», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,- УСТАНОВИВ: Позивач, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Припис № 4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 30.05.2019, який виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бондарковим Василем Івановичем. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 1 липня 2020 року скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради задовольнив. Визнав протиправним та скасував Припис № 4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 30.05.2019, який виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бондарковим Василем Івановичем. Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, 26 серпня 2020 року відповідач направив засобами поштового зв`язку касаційну скаргу до Верховного Суду. Щодо строків касаційного оскарження. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу. Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята 01.07.2020, повний текст постанови складено 10.07.2020. При цьому, касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 26.08.2020, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Заявник у касаційній скарзі не ставить питання про поновлення строку на касаційне оскарження, такого клопотання разом із касаційною скаргою не подав. Згідно із частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-УІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору встановлюється у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що позов подано у 2019 році, предметом спору у цій справі є оскарження припису. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 3842 грн. (200% *1921 грн.). З огляду на викладене, заявнику необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 3842 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055). Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що скарга оформлена без дотримання вимог пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС України. Так, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. За результатами перевірки касаційної скарги Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки скаржником не зазначено пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України, на підставі яких подано касаційну скаргу із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. В касаційній скарзі заявник не визначив підстави, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень читко обмежені підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстави (підстав), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), така касаційна скарга має бути залишена без руху. Згідно із частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначені недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання виправленої касаційної скарги із зазначенням, які саме норми матеріального права неправильно застосовані судом (судами) чи які норми процесуального права порушенні у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №480/2443/19 - залишити без руху. Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Тацій Л.В. Суддя Желєзний І.В. Суддя Рибачук А.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»