LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд501/2034/20

від 09.09.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1045/20 Номер справи місцевого суду: 501/2034/20 Головуючий у першій інстанції Семенов О.А. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.09.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участі секретаря Янковської Ю.Л., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 адвоката Загодіренко П.О., потерпілого ОСОБА_2 , його представника адвоката Мариніч І.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через його представника адвоката Кравченко І.В., на постанову судді Іллічівського міського суду Одеської області від 14 липня 2020 року відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює спеціалістом в адвокатській компанії «AS Legal», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Стягнуто з нього судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови суду першої інстанції, 28 червня 2020 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Перемоги та Сільськогосподарська, в сел. Олександрівка, м. Чорноморська Одеської області, в порушення п.16.13 Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, рухаючись по вул. Перемоги з м. Чорноморська, та здійснюючи поворот ліворуч на вул. Сільськогосподарську, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мотоциклом «KTM ADVENTURE», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у своїй смузі у зустрічному напрямку. У наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. Не погодившись з прийнятою постановою ОСОБА_1 через представника адвоката Кравченко І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративну справу відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) висновки суду щодо відсутності обмеження можливості водія ОСОБА_1 стежити за дорожньою обстановкою, оскільки автомобіль, який він пропускав, є седаном, тому він по висоті не перекривав ОСОБА_1 огляд смуги зустрічного руху, що дозволяло йому своєчасно побачити зазначений мотоцикл та уникнути порушення Правил, є припущенням; 2) ОСОБА_1 вважає, що суд безпідставно відкинув показання свідка ОСОБА_3 ; 3) автомобіль, який знаходився під керуванням водія ОСОБА_1 , перебував в стані зупинки в той час як мотоцикл «KTM ADVENTURE», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку спричинив зіткнення з автомобілем, у скоєні ДТП є вина водія мотоциклу, який порушив п. 10.1, 12.3, 13.1, 13.3 правил дорожнього руху та в його діях є причинний зв`язок з скоєнням ДТП; 4) адміністративний протокол складений відносно нього з порушеннями, а саме, інформація, зазначена в ньому, є неповною та необ`єктивною, не відповідає дійсності, його копію не було вручено ОСОБА_1 під розписку, не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, а лише формально зазначено про це у протоколі; 5) в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він дотримався п. 10.1, п. 16.13 правил дорожнього руху. ОСОБА_1 та його представник адвокат Загодіренко П.О. в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні. Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Мариніч І.Г. апеляційну скаргу не визнали та просили суд відмовити у її задоволенні. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві. Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу». Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства. Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49). Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Встановлено, що 28 червня 2020 року, приблизно о 12 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MITSUBISHI», номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Перемоги та Сільськогосподарська, в сел. Олександрівка, м. Чорноморська Одеської області, в порушення п.16.13 Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, рухаючись по вул. Перемоги з м. Чорноморська, та здійснюючи поворот ліворуч на вул. Сільськогосподарську, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мотоциклом «KTM ADVENTURE», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у своїй смузі у зустрічному напрямку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху. За даним фактом співробітниками Управління патрульної поліції в Одеській області було складено протокол серії ОБ № 098224 від 28.06.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п. 16.13 «Правил дорожнього руху» перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Всупереч доводів апеляційної скарги вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 098224 від 28.06.2020 року, який цілком узгоджується зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 28 червня 2020 року, підписаною правопорушником власноруч без жодних зауважень, письмовими поясненнями, фотофіксацією (а.с. 1-6). При цьому судом враховано та надано оцінку, що показання свідка ОСОБА_3 не можуть бути прийняті до уваги в зв`язку з неможливістю об`єктивного аналізу дій учасників пригоди з відстані 50-100 м. Матеріали адміністративної справи не мають суперечностей, тому апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він здійснював поворот, переконавшись, що це буде безпечно і для маневру нема будь-яких перешкод, та його автомобіль знаходився у зупиненому стані, в той час як мотоцикл «KTM ADVENTURE», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку спричинив зіткнення з автомобілем, та що у скоєні ДТП є вина водія мотоциклу, який порушив п. 10.1, 12.3, 13.1, 13.3 правил дорожнього руху, в його діях є причинний зв`язок з скоєнням ДТП висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки, як зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується апеляційний суд, сторони відмовились у судовому засіданні від можливості внесення клопотання щодо призначенні судової автотехнічної експертизи для встановлення технічної можливості водіїв уникнути ДТП. Доводи апеляційної скарги, що в скоєні ДТП є вина водія мотоциклу «KTM ADVENTURE», номерний знак НОМЕР_2 матеріалами справи не підтверджені. Жодного доказу, який підтверджує доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 до апеляційного суду не надано. Враховуючи встановлене, суд з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, всупереч доводів апеляційної скарги, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через його представника адвоката Кравченко І.В. - залишити без задоволення. Постанову судді Іллічівського міського суду Одеської області від 14 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»