LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4802161/14165/15-ц

від 11.09.2020 ·

Справа № 161/14165/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/907/20 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 вересня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Концевич Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанії «Прем`єра» про заміну сторони у виконавчому провадженні, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингової компанії «Прем`єра»- Ковальчук Анни Миколаївни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2020 року , В С Т А Н О В И В : ТзОВ «Факторингова компанія «Прем`єра» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Заяву мотивує тим, що в провадженні Першого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 161/14165/15ц, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області щодо стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № 2008237184 від 28.04.2014 року. 03.03.2016 року було відкрито виконавче провадження № 50346922. 30 серпня 2019 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТзОВ « Фінансова компанія «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу № 30082019 п, згідно з яким відбулось переуступлення прав вимог за ряд кредитних договорів. 30 серпня 2019 року ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТзОВ «Факторингова Компанія «Прем`єра» уклали Договір факторингу № 30082019 ДФП, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів. Відповідно до умов Договору факторингу № 30082019ДФП від 30.08.2019 року, згідно з яким відбулося переуступлення прав вимог за рядом кредитних договорів, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТзОВ«Факторингова Компанія «Прем`єра», набула статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТзОВ «ОТП Факторинг України», у тому числі і до гр. ОСОБА_1 .. Просить замінити сторону виконавчого провадження у справі №1 61/14165/15 ц, з ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТзОВ «Факторингова Компанія «Прем`єра» за правом грошової вимоги до гр. ОСОБА_1 . Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2020 року в задоволені заяви ТзОВ «Факторингова компанія «Прем`єра» про заміну сторони у виконавчому провадженні -відмовлено. В апеляційній скарзі представник заявника ТзОВ «Факторингова компанія «Прем`єра»- Ковальчук А.М., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу та ухвалити нове судове рішення - про задоволення заяви. Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання сторони не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати. Відмовляючи у задоволенні заяви ТзОВ «Факторингова компанії «Прем`єра» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд цивільної справи № 161/14165/15 закінчено ухваленням рішення, яке набрало законної сили, а тому за таких обставин, взагалі відсутні підстави для заміни стягувача у даній цивільній справі, оскільки стягувача лише можна замінити у виконавчому провадженні та у виконавчому листі, а не у цивільній справі. Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування даного судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" - 32 084,18 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № від 28 лютого 2014 року, з яких залишок заборгованості за кредитом 25 501,59 гривень; несплачені відсотки за користування кредитом 1 880,41 гривень; несплачена комісія за користування кредитом 4 702,18 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 320,84 гривень ( а.с. 60-61). Рішення суду набрало законної сили. 03 березня 2016 року постановою державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 161/14165/15- ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 04 лютого 2016 року (а.с. 97). 30 серпня 2019 року ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу № 30082019 п, згідно з яким відбулось переуступлення прав вимог за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2008237184 від 2802.2014 р., укладеним ОСОБА_1 ( а.с. 101-108) Відповідно до умов Договору факторингу № 30082019ДФП від 30.08.2019 року ТзОВ «Факторингова Компанія «Прем`єра», набула статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТзОВ «ОТП Факторинг України», у тому числі і до гр. ОСОБА_1 ( а.с.103-111). Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси. Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Звертаючись до суду з даною заявою, заявник просив замінити сторону саме у виконавчому провадженні по справі № 161/14165/15-ц, а не замінити сторону у цивільній справі, як помилково вказав у своїй ухвалі суд першої інстанції. Крім того, як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, заявником було надано копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа №161/14165/15-ц та витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідно до якого за даним виконавчим листом триває примусове виконання, тобто виконавче провадження не закінчено. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів і з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення - про задоволення заяви. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 11 вересня 2020 року, тобто дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 268 ч.ч.4, 5, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прем`єра» - Ковальчук Анни Миколаївни - задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанії «Прем`єра» задовольнити. Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення у цивільній справі № 161/14165/15-ц, а саме: стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Прем`єра» ( 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28/702, ЄДРПОУ 36756239). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»