Постанова 4852 № 160/3790/19
від 02.04.2020 ·ПОСТАНОВА іменем України 02 квітня 2020 року справа № 160/3790/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Головко О.В., Ясенова Т.І., при секретарі Троянові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Одеської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларацій та рішення про коригування митної вартості ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» 24.04.2019 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500060/2018/08660 від 13.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UА500060/2018/000069/2 від 13.12.2018 (т1ас4). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 позов задоволений (т1ас226). В апеляційній скарзі митниця просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують, що в поданих для митного оформлення документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості на підтвердження ціни, що була сплачена. Неправильно стягнуті судові витрати в розмірі 4007гр55коп оскільки позовні вимоги носять немайновий характер (т2ас41). Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини 1 статті 53 Митного Кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених в частинах 5, 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, в разі якщо документи, зазначені в частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частини 5 статті 53 Митного Кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до частини 6 статті 53 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до частини 1 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 54 Митного Кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень застосування цього методу, визначених в частині 1 статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 статті 54 Митного Кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих в разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються. Відповідно до частини 5 статті 54 Митного Кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатись до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідно до частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, в разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності в цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним в главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини 7 статті 54 Митного Кодексу України, в разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до частини 1 статті 55 Митного Кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом в письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до частини 1 статті 57 Митного Кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до частини 2 статті 57 Митного Кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України згідно митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до частини 3 статті 57 Митного Кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до частини 4 статті 57 Митного Кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Відповідно до частини 5 статті 57 Митного Кодексу України, в разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59, 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братись або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Відповідно до частини 6 статті 57 Митного Кодексу України, при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до частини 4 статті 58 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті. Відповідно до частини 5 статті 58 Митного Кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частини 9 статті 58 Митного Кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Відповідно до частини 21 статті 58 Митного Кодексу України, використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватись документально. Між ТОВ «АТБ-маркет» та китайською компанією Wenzhou huishunda industrial trade co ltd укладений контракт №2759-WH/CH від 15.07.2014 на поставку продукції згідно специфікації. Згідно пункту 2.2 контракту ціна товару розуміється за умовами FOB Нінгбо і включає вартість завантаження, митних формальностей в країні постачальника, сертифікації, пакування, маркування (т1ас32-38,146-150). Згідно специфікації №33 від 26.10.2018 китайська компанія поставляє товар: тарілка 19см в кількості 27912 штук за ціною 0,38$ за штуку; тарілка 24см в кількості 18900 штук за ціною 0,56$ за штуку; тарілка супна 19см в кількості 36528 штук за ціною 0,44$ за штуку; салатник 17,7см в кількості 40368 штук за ціною 0,44$ за штуку; салатник 22,8см в кількості 12600 штук за ціною 0,67$ за штуку, - загальною вартістю 63466,80$ на умовах FOB Венжоу (т1ас39,136). Позивачем 13.12.2018 подана митна декларація UA500060/2018/038398 для митного оформлення товару марки Chinbull: тарілка 19см в кількості 27912 штук за ціною 0,38$ за штуку; тарілка супна 19см в кількості 27600 штук за ціною 0,44$ за штуку; салатник 22,8см в кількості 12600 штук за ціною 0,67$ за штуку, - на загальну суму 31192,56$. Митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту та понесеними витратами на страхування і транспортування, всього 33148,21$ (т1ас23-28,134). До декларації прикладені такі документи: зовнішньоекономічний контракт №2759-WH/CH від 15.07.2014; специфікація №33 від 26.10.2018; інвойс HSD-18-N091B від 26.10.2018 (т1ас40,143); пакувальний лист HSD-18-N091B від 26.10.2018 (т1ас86,144); сертифікат якості від 26.10.2018 (т1ас85,145); декларація про походження товару HSD-18-N091B від 26.10.2018; платіжне доручення swift від 05.12.2018 на оплату поставленої продукції (т1ас81,140); договір транспортного експедування KL-80/17 від 05.10.2017 (т1ас53); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А012670 від 12.12.2018 (т1ас67,141); коносамент D0118102055 від 30.10.2018; автотранспортна накладна №012670 від 12.12.2018; рахунки на транспортні послуги №946/18 від 13.12.2018, №946.1/18 від 13.12.2018 (т1ас61,62,138,139); акти здачі-прийняття транспортних послуг №946/18 від 13.12.2018, №946.1/18 від 13.12.2018 (т1ас63,64); платіжні доручення №940644 від 28.12.2018, №940737 від 28.12.2018 на оплату транспортних послуг (т1ас65,66); генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 (т1ас41,151); страховий сертифікат №40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018 (т1ас52,137), - тобто повний пакет документів, передбачений частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України. Митниця 13.12.2018 повідомила позивача про виявлені розбіжності: - в контракті, інвойсі, пакувальному листі відсутні дані про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; - відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс, мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10 відсотків і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс №40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018 не відповідає цим умовам; - до митного оформлення не надана митна декларація країни відправлення. В зв`язку з виявленими розбіжностями, відповідно до частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, ТОВ «АТБ-маркет» запропоновано додатково надати: - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (т1ас29). На вимогу митниці позивачем 13.12.2018 надані прайс-лист виробника товару від 10.10.2018 (т1ас83,166); комерційна пропозиція від 11.10.2018 (т1ас84,165); копія митної декларації країни відправлення №290320180038518182 від 29.10.2018 (т1ас87,164). Митниця, з посиланням на пункт 2 частини 6 статті 54 Митного Кодексу України, прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500060/2018/08660 від 13.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UА500060/2018/000069/2 від 13.12.2018, якими вартість товару визначено за резервним методом 0,7342$ за штуку на загальну суму 50007,83$ (т1ас19-22,167-172). Позивачем оформлена нова митна декларація UA500060/2018/038519 від 14.12.2018. Протягом встановлених частиною 8 статті 55 Митного Кодексу України 80 днів декларант для підтвердження заявленої митної вартості товарів 22.02.2019 додатково надав виписку з бухгалтерської документації по картці рахунку 63.2 (т1ас82); висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати ГО-393 від 14.02.2019, згідно якого, ринкова вартість продукції виробництва китайською компанією Wenzhou huishunda industrial trade co ltd за умовами поставки FOB Венжоу становить: тарілка 19см 0,38$, тарілка 24см 0,56$, тарілка супна 19см 0,44$, салатник 17,7см 0,44$, салатник 22,8см 0,67$ (т1ас88). Проаналізувавши вищенаведені норми Митного Кодексу України, колегія суддів відзначає, що законодавством запропонована така конструкція регулювання митних відносин, якою призумується правильність визначення митної вартості декларантом якщо не доведено інше. Виходячи з положень статей 53, 54 Митного Кодексу України, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості перевіряє складові числового значення митної вартості, правильність здійснення декларантом розрахунку за обов`язково визначеним чітким переліком документів. Митниця має право витребувати додаткові документи тільки якщо в основному пакеті документів містяться розбіжності, ознаки підробки, відсутні всі відомості щодо числових значень складових митної вартості та фактично сплаченої ціни. При цьому розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише такими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості. Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що в наданих для митного оформлення документах відсутні ознаки підробки та розбіжності стосовно числового значення митної вартості. В специфікації, прайс-листі виробника, комерційній пропозиції, інвойсі, платіжному дорученні зазначені всі необхідні відомості щодо фактично сплаченої ціни за товар та ці відомості є абсолютно ідентичними. Доводи митниці про відсутність даних про вартість упаковки, пакувальних матеріалів, робіт з пакування та що страховий поліс не відповідає умовам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс є безпідставними. Згідно пункту 2.2 контракту, в ціну товару включено пакування. Відтак вартість упаковки, пакувальних матеріалів, робіт з пакування повністю взяв на себе продавець. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вказав на відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар. Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 10 статті 58 Митного Кодексу України, Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, у покупця ТОВ «АТБ-маркет» відсутній обов`язок в графі 16 митної декларації зазначати вартість упаковки, пакувальних матеріалів, робіт з пакування та надавати будь-які дані про таку вартість. В специфікації №33 від 26.10.2018 до контракту №2759-WH/CH від 15.07.2014 зазначено, що поставка продукції здійснюється на умовах FOB Венжоу. Термін FOB «франко борт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. На продавця покладається обов`язок по митному оформленню товару для експорту. За умовами поставки FOB не передбачено обов`язку ні у продавця, ні у покупця страхувати товар. Згідно генерального договору добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018, укладеного ТОВ «АТБ-маркет» з ПАТ СК «Українська страхова група», страховий тариф складає 0,034 проценти страхової суми. Згідно страхового сертифікату №40-0197-18-00011/2448 від 09.11.2018, застрахований товар зазначений в інвойсі HSD-18-N091B від 26.10.2018 загальною вартістю 1722420гр44коп, страховий тариф 0,034 проценти. Страховий платіж 602гр62коп, як і вартість транспортування 65627гр18коп, увійшли у митну вартість товару, вказану в митній декларації. З огляду на викладене, у митниці були відсутні обгрунтовані підстави вважати, що декларантом заявлені неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару або невірно визначена митна вартість товару за першим методом за ціною договору. Позивачем розрахунок митної вартості зроблений на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Окружний суд вірно визнав протиправними і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500060/2018/08660 від 13.12.2018 та рішення про коригування митної вартості товарів UА500060/2018/000069/2 від 13.12.2018. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. В разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Оскільки в позові заявлені дві вимоги, ТОВ «АТБ-маркет» правильно сплачений судовий збір в сумі 4007гр55коп (т1ас3) та окружний суд при задоволенні позову обгрунтовано стягнув цю суму за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 без змін. Постанова набирає законної сили з 02.04.2020 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий А.В. Суховаров суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова