Постанова Київський апеляційний суд № 752/3009/20

Справа № 752/3009/20 Головуючий у І інстанції Валігура Д.М. Провадження № 33/824/2005/2020 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 07 » вересня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Ященко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, встановив: Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.02.2020 року о 05 год 45 хв. в м. Києві по просп. Голосіївському, 132 керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому порядку у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20 в КМНКЛ "Соціотерапія", тобто своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченест. 130 КУпАП. На дану постанову надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 в якій він просив постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вказав на неповноту судового розгляду, порушення вимог ст. 268 КУпАП щодо його участі в судовому засіданні, вважає, що висновок щодо його винуватості ґрунтується на сумнівних доказах, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено за допомогою приладу «Драгер Alkotest 6810» результати якого не можуть бути визнані допустимим доказом, оскільки даний прилад не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та є несертифікованим приладом, а відповідно огляд за допомогою даного приладу проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст. 266 КУпАП. В судові засідання апеляційного суду, незважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, ОСОБА_1 неодноразово 25.06.2020р., 20.07.2020р., 07.09.2020р. не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З оскаржуваної постанови вбачається, що судом 1 інстанції дотримані вказані вимоги закону, а висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами і є обґрунтованим. Так винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №263230 від 07.02.2020р., згідно якого ОСОБА_1 07.02.2020 о 05 год 45 хв. в м. Києві по просп. Голосіївському, 132 керував автомобілем «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2020 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України /а.с. 1/; висновком Київської міської наркологічної клінічної лікарні"Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2020 р., згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння 1,38 %0 /а.с.2/; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, іншими наявними в матеріалах справи доказами. Сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні, на думку апеляційного суду, є надуманими. Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання судом 1 інстанції призначалося тричі, проте ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, до суду тричі не з`являвся, а саме 2.03.2020р., 18.03.2020р., 22.04.2020р. В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 , також, будучи попередженим про розгляд справи тричі не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не направляв. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , маючи таку можливість, не бажає брати участь в судових засіданнях, не бажає користуватися наданими йому процесуальними правами. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про проведення його огляду на стан сп`яніння з порушеннями вимог Інструкції та положень ст. 266 КУпАП, а саме використання приладу «Драгер Alkotest 6810», який є несертифікованим приладом, а тому його результати не можуть бути визнані допустимим доказом, є безпідставними. Так з результату тесту щодо ОСОБА_1 вбачається, що при огляді ОСОБА_1 застосовувався прилад Драгер № 6820, а не 6810, про що зазначено в апеляційній скарзі. Згідно копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/2751 від 20.06.2020р. прилад «газоаналізатор Alcotest 6820» за допомогою якого лікарем проводився огляд ОСОБА_1 , відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013, дане свідоцтво чинне до 20.06.2020 року. Доводи апеляційної скарги про те що відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських не є належним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки законодавцем не встановлено вимоги щодо обов`язкового долучення до матеріалів справи повного безперервного відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та їх обсягу, т.я. зафіксована на наданих відеозаписах інформація підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що він погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я, але такий огляд йому проведений не був, спростовується копією акту медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001353 від 07.02.2020 року щодо ОСОБА_1 , результат тесту склав 1,38 0/00. Доводи апеляційної скарги щодо порушень, які, на переконання апелянта, були допущенні працівниками поліції, а саме те, що його не відсторонили від керування, не спростовують висновків суду 1 інстанції щодо доведеності його вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, апелянт не був позбавлений можливості оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку, але таким правом не скористався. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.9 "а" ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і закриття справи апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя ________________