Постанова 4857 № 460/1515/20

від 10.09.2020 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/1515/20 пров. № А/857/7263/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Шевчук С.М. суддів Кухтея Р.В., Носа С.П. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року (рішення ухвалене у м. Рівне, судом під головуванням судді Комшелюк Т.О., в порядку спрощеного позовного провадження) у справі №№460/1515/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: І. ОПИСОВА ЧАСТИНА 04.03.2020 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» звернулося до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 03.02.2020 №КТ-UA204000-0004-2020. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення коду товару № КТUА204000-0004-2020 від 03.02.2020. Стягнуто на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 2102 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, постановленим із неповним з`ясуванням обставинам, що мають значення для вирішення справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Поліська митниця Держмитслужби оскаржила його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що декларантом TOB «КОЛОР С.І.М.» за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 27.11.2019 №UA204010/2019/041867, подано до митного оформлення товар «Е GLASS CHOPPED STRAND MAT 100G, 1250MM, EMULSION BONDED, E GLASS CHOPPED STRAND MAT 150G, 1250MM, EMULSION BONDED E GLASS CHOPPED STRAND MAT 450G, 1250MM, EMULSION BONDED E GLASS CHOPPED STRAND MAT 500G, 1250MM, EMULSION BONDED E GLASS CHOPPED STRAND MAT 600G, 1250MM, EMULSION BONDED мати, неткані плоскі вироби зі скловолокна. Виготовленні із рубаних штапельних волокон випадково з`єднаних гокопробивним способом з допомогою емульсії(8+-1%). Із мата витягується нитка без ушкодження мата. В рулонах шириною 1250мм. Для використання в якості армуючого матеріалу у виробництві виробів зі склопластику» за кодом 7019319000 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 8%). З метою перевірки характеристик товару необхідних для класифікації, та у зв`язку із виникненням складного питання класифікації товару, проведено відбір зразків товару, та направлено на дослідження до експертного підрозділу ДИМЕ ДФС (акт про взяття проб (зразків) товарів від 27.11.2019 б/н., запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 28.11.2019 №10194/19/17-70-19). За результатами опрацювання запиту встановлено, що одна з основних характеристик товару, що відносить його до товарної підпозиції 7019 31 (нитки залишаються паралельними і можуть бути поодинці вручну витягнуті з мата без його ушкодження), не підтверджена за результатами лабораторних досліджень. Також, аналіз результатів лабораторних досліджень свідчить про те, що товар - «мати з скловолокна» не може розглядатися в такій категорії товарів, як «тонкі тканини - вуалі», що класифікуються в товарній підпозиції 7019

32. Оскільки, відповідно Пояснень до товарної під позиції 701932 «тонкі тканини (вуалі) являють собою неткані матеріали, виготовлені з окремих скловолокон (ниток), розподілених у випадковому порядку». З метою вирішення питання складності класифікації зазначеного товару направлено запит до Департаменту митно-тарифного та нетарифного регулювання Держмитслужби України про надання методологічної допомоги, щодо класифікації матів нетканих із скловолокна. Листом Держмитслужби від 27.01.2020 № 16/16-02/7/1244 надано роз`яснення, щодо класифікації товару «E GLASS CHOPPED STRAND MAT 100G, 1250MM EMULSION BONDED мати, неткані плоскі вироби зі скловолокна…». За результатами розгляду запиту та інформації наведеної у висновку лабораторних досліджень, Держмитслужбою даний товар класифіковано в товарній під позиції 7019 39, як інший нетканий матеріал. Враховуючи результати лабораторних досліджень, Рівненською митницею ДФС було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA204000-0004-2020 від 03.02.2020, згідно якого товар класифіковано у товарній під позиції 7019390000 (ставка ввізного мита 10%) (а.с. 10, 11). Вказане рішення про визначення коду товару позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся в суд із даним позовом. ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що код товару по УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку встановлення декларантом неправильного коду. Висновок Львівського відділу з питань експертиз та досліджень № 142008600-0442 від 06.12.2019 не містить конкретної відповіді щодо відповідності товару товарній позиції 7019390000. Незважаючи на мету дослідження «Можливість класифікації товару у товарній позиції 7019390000», експертом досліджено лише питання характеристики товару. При цьому, описані характеристики товару повністю відповідають зазначеним характеристикам у супровідних документах на товар. Крім того, у зв`язку із сумнівом щодо класифікації відповідачем товару, ТОВ «КОЛОР С.І.М.» по даному спору зверталось до Рівненської торгово-промислової палати ТПП України. Відповідно до експертного висновку № І-135 від 27 квітня 2020 року, експертом встановлено, що мати із рубленого скловолокна відносяться до коду УКТЗЕД 7019311000 Скловолокно (включаючи скловату) та вироби з нього (наприклад, нитки, тканини): - тонкі тканини (вуалі), полотна, мати, матраци, плити та інші неткані матеріали: -- мати: --- з ниток. Відповідно до опису, вказаному у висновках експерта товари, що подавалися для митного оформлення відповідають наступним ознакам: «мати, неткані плоскі вироби зі скловолокна. Виготовленні із рубаних штапельних волокон випадково з`єднаних голкопробивним способом з допомогою емульсії(8+-1%). Із мата витягується нитка без ушкодження мата. В рулонах шириною 1250мм, щільність 100г/м. Для використання в якості армуючого матеріалу у виробництві виробів зі склопластику». Таким чином, за більшістю характеристик відповідно до УКТ ЗЕТ у товарній категорії 7019 «Скловолокно (включаючи скловату) та вироби з нього (наприклад, нитки, тканини)», мати (неткані вироби) зі скловолокна, заявлені до митного оформлення у декларації № UA204010/2019/041867 від 27.11.2019, із зазначенням в графі 33 Код товару 7019 31 90, відповідають групі 7019 31 «мати». Вказане підтверджується також супровідними документами, наданими постачальником на ввезений товар. Таким чином, прийняте відповідачем оскаржуване рішення про визначення коду товарів № КТ-UA204000-0004-2020 від 03.02.2020 є необґрунтованим та протиправним. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. На час звернення позивача до митного органу спірні питання регламентувались Митним Кодексом України (далі МК України), Законом України «Про митний тариф» та іншими нормативними актами, прийнятими на їх виконання. Частинами 1-3 статті 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Статтею 266 МК України встановлено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Приписами статті 67 МК України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Згідно частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 68 МК України). Згідно пунктів 1-2 «Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Митного тарифу України», встановленого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила

3. Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше. Відповідно до пункту 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються. Отже, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД. Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію, а орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта, а повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта. Аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.11.2018 року у справі № 815/5274/17. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397), контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД , заявлених у митній декларації , відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу ; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК. У випадку, передбаченому підпунктом «а» абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю. У випадку, передбаченому підпунктом «б» абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні. У випадку, передбаченому підпунктами «б», «в» абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги. У разі, якщо заявлений товар не передбачений підпунктами «а»- «в» абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку. Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ цього Порядку, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі: виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень. Відповідно до приписів 1 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Згідно положень ч.2 ст. 357 МК України, дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених органом доходів і зборів. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Як правильно встановив суд першої інстанції висновок Львівського відділу з питань експертиз та досліджень № 142008600-0442 від 06.12.2019 не містить конкретної відповіді щодо відповідності товару товарній позиції 7019390000. Незважаючи на мету дослідження «Можливість класифікації товару у товарній позиції 7019390000», експертом досліджено лише питання характеристики товару. При цьому, описані характеристики товару повністю відповідають зазначеним характеристикам у супровідних документах на товар. Також, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що у зв`язку із сумнівом щодо класифікації відповідачем товару, ТОВ «КОЛОР С.І.М.» по даному спору зверталось до Рівненської торгово-промислової палати ТПП України. Відповідно до експертного висновку № І-135 від 27 квітня 2020 року, експертом встановлено, що мати із рубленого скловолокна відносяться до коду УКТЗЕД 7019311000 Скловолокно (включаючи скловату) та вироби з нього (наприклад, нитки, тканини): - тонкі тканини (вуалі), полотна, мати, матраци, плити та інші неткані матеріали: -- мати: --- з ниток. Відповідно до групи 70 розділу XIII Закону України «Про Митний тариф України» за товарною позицією 7019 зазначається скловолокно (включаючи скловату) та вироби з нього (наприклад, нитки, тканини), яка включає тонкі тканини (вуалі), полотна, мати, матраци, плити та інші неткані матеріали, в т. ч. за товарними під позиціями 7019 31 - мати, 7019 32 - тонкі тканини (вуалі) та 7019 39 - інші. Згідно пояснення Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД: І. Правила 1-5, застосовні з відповідними змінами і для класифікації на рівні під позицій у межах однієї і тієї ж товарної позиції. ІІ. У Правилі 6 нижчезазначені вирази мають такі закріплені за ними значення: а) під позиції одного рівня - під позиції з одним дефісом (рівень 1) чи під позиції з двома дефісами (рівень 2). Так, під час порівняльного аналізу двох чи більше під позицій з одним дефісом у межах однієї товарної позиції за Правилом 3 а), можливість віднесення товару до однієї з них повинна визначатися лише за описом товару в цих під позиціях з одним дефісом. Після того як під позиція з одним дефісом, що дає найбільш конкретний опис товару, обрана і якщо сама під позиція поділяється, тоді і тільки тоді береться до уваги опис на рівні під позицій з двома дефісами і вибирається одна з них; б) «якщо не зазначено інше» - крім випадків, коли Примітки до розділу чи групи несумісні з текстом під позицій чи Примітками до під позицій. ІІІ. Зміст під позиції з двома дефісами не повинен виходити за межі тієї під позиції з одним дефісом, до якої належить ця під позиція з двома дефісами; а зміст під позиції з одним дефісом не повинен виходити за межі тієї товарної позиції, до якої належить ця під позиція з одним дефісом. Відповідно до Пояснень УКТ ЗЕД до товарних під позицій: Товарна під позиція 7019 31: Мати являють собою плоскі зміцнені вироби виготовлені з джгутів скло ниток, які складаються з декількох сотень випадково розподілених паралельних ниток. Ці нитки можуть бути штапельні (мати з волокон) чи ні (мати з ниток) і з`єднані між собою за допомогою зв`язувальної речовини або голкопробивним способом. Нитки залишаються паралельними і можуть бути поодинці вручну витягнуті з мата без його ушкодження. Товарна під позиція 7019 32: Тонкі тканини (вуалі) являють собою неткані матеріали, виготовлені з окремих скловолокон (ниток), розподілених у випадковому порядку. Волокна з`єднуються між собою за допомогою зв`язувальної речовини і пресуються. Іноді вони можуть містити в собі армувальні нитки, які найчастіше проходять уздовж усього матеріалу. На відміну від скло матів, з цих матеріалів не можна витягти вручну окремі нитки без ушкодження самого матеріалу. Тонкі тканини відрізняються від полотен, листових матеріалів (матраців) та інших ізоляційних виробів рівномірною товщиною, яка не перевищує 5 мм. По товарній під позиції 7019 39, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності пояснень не містить. Так, судом встановлено, що відповідно до опису, вказаному у висновках експерта товари, що подавалися для митного оформлення відповідають наступним ознакам: - «мати, неткані плоскі вироби зі скловолокна. Виготовленні із рубаних штапельних волокон випадково з`єднаних голкопробивним способом з допомогою емульсії (8+-1%). Із мата витягується нитка без ушкодження мата. В рулонах шириною 1250мм, щільність 100г/м. Для використання в якості армуючого матеріалу у виробництві виробів зі склопластику». Відтак, за більшістю характеристик відповідно до УКТ ЗЕТ у товарній категорії 7019 «Скловолокно (включаючи скловату) та вироби з нього (наприклад, нитки, тканини)», мати (неткані вироби) зі скловолокна, заявлені до митного оформлення у декларації № UA204010/2019/041867 від 27.11.2019, із зазначенням в графі 33 «Код товару» 7019 31 90, відповідають групі 7019 31 «мати». Вказане підтверджується також супровідними документами, наданими постачальником на ввезений товар. Таким чином, з аналізу вказаних норм, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що у митного органу не було достатніх і обґрунтованих підстав для визначення коду ввезеного позивачем товару згідно з УКТ ЗЕД 7019390000 на основі висновку проведеної експертизи, оскільки митницею не доведено належними доказами факту порушення правил класифікації з боку декларанта, а лише здійснено припущення щодо віднесення задекларованого товару до товарної позиції 7019390000, а тому в силу вимог «Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД», зміст яких описано вище, перевага повинна надаватися саме товарній позиції 7019319000. Згідно частин 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №№460/1515/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 10 вересня 2020 року.

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4857 № 460/1515/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше