Постанова 4856 № 127/17406/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/17406/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Венгрин О.О. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 10 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Совгири Д. І. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Ткач В.В., представника позивача - Скляра О.В., відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, В С Т А Н О В И В : Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 про продовження строку затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, мотивуючи його тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 (справа №127/3406/20) задоволено адміністративний позов Управління ДМС України у Вінницькій області про видворення з території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , а також з метою забезпечення його видворення за межі території України вирішено питання про його затримання з поміщенням на шість місяців до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. За рішенням суду відповідач перебуває у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, термін перебування закінчується 18.08.2020 о 17-00 год. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2020 року позов задоволено. Продовжено строк затримання у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців (з 17-00 год.18.08.2020 до 17-00 год. 18.02.2021). Рішення суду допущено до негайного виконання. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2020 (справа №127/3406/20) задоволено адміністративний позов Управління ДМС України у Вінницькій області про видворення з території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 , а також з метою забезпечення його видворення за межі території України вирішено питання про його затримання з поміщенням на шість місяців до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства. (а.с. 18-22) За рішенням суду відповідач перебуває у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що вбачається з акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 19.02.2020. (а.с. 16) Термін перебування відповідача в установі закінчується 18.08.2020 о 17-00 год. Приналежність до громадянства Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджує лист Посольства Республіки Узбекистан в Україні № 026/1-86 від 22.01.2020 р., за яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Узбекистан. (а.с. 15) Після поміщення ОСОБА_1 до пункту тимчасового перебування іноземців на шість місяців для його ідентифікації, Управлінням ДМС України у Вінницькій області було здійснено відповідні запити до посольства Казахстану в Україні, для встановлення його особи та належності до громадянства Казахстану. На а.с.13, 14 - копії інформації ДМС України від 05.06.2020 та 03.08.2020, з яких вбачається, що виділення коштів та закупка квитків для примусового видворення осіб (в тому числі і відповідача ОСОБА_1 ) потребує певної процедури, яка розпочата ДМС України, а саме тендерним комітетом апарату ДМС України 04.06.2020 розпочато процедуру із закупівлі послуг туристичних агентств (послуга придбання квитків) за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що процедура із закупівлі послуг туристичних агентств (послуга придбання квитків) для примусового видворення осіб (в тому числі і відповідача ОСОБА_1 ) не завершена, а тому необхідно продовжити строк утримання відповідача у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 до 17-00 год. 18.08.2020. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон України № 3773-VI) передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. В силу ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Тобто, такий захід, як затримання може бути застосований до іноземця або особи без громадянства судом строком на шість місяців, однак, за наявності умов, що визначені у наведеній статті КАС України. Крім того, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Згідно із ч.12 ст.289 КАС України про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Частиною 13 статті 289 КАС України передбачено, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. Тобто, під час вирішення позову про продовження строку затримання іноземця та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, обов`язковому дослідженню судом підлягають обставини щодо неможливості ідентифікації іноземця або особи без громадянства та неможливість забезпечення примусового видворення. За змістом п.1 Розділу VІ «Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців» Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України, орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно. З огляду на викладені норми, видворення іноземного громадянина, який не має жодних документів, за межі України обумовлює необхідність встановлення його особи, тобто чіткої ідентифікації компетентними органами країни походження. Із матеріалів справи слідує, що відповідач перебуває у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України. Оскільки, процедура видворення іноземця з території України буде відбуватися за державні кошти, а також керуючись тим, що Вінницьким міським судом Вінницької області задоволено позов Управління ДМС України у Вінницькій області про видворення з території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 у справі № 127/3406/20, Управління ДМС України у Вінницькій області звернулось до Державної міграційної служби України про здійснення примусового видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 за рахунок державних коштів. Із відповіді ДМС України від 03.08.2020 року встановлено, що виділення коштів та закупка квитків потребує певної процедури, яка розпочата ДМС України, а саме тендерним комітетом апарату ДМС України 04.06.2020 року розпочато процедуру із закупівлі послуг туристичних агентств (послугу придбання квитків) за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Разом із тим, так як ОСОБА_1 був ідентифікований за запитом Управління ДМС України у Вінницькій області у посольстві Республіки Узбекистан, а відтак підлягає примусовому видворенню, оскільки порушив міграційне законодавство, крім того враховуючи, що процедура видворення відбувається за державні кошти, яка уже розпочата, то є ймовірність того, що закупівля квитків для здійснення примусового видворення з території України ОСОБА_1 не відбудеться до 18 серпня 2020 року, а тому ставить під загрозу виконання рішення суду про видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 з території України. В силу ч.4 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців. У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою. Законодавством чітко встановлено максимальний строк утримання іноземця в ПТПІ, який у даному випадку не порушено, що дає змогу міграційному органу виконати всі положення законодавства для виконання рішення суду про видворення іноземця за межі України. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Совгира Д. І. Матохнюк Д.Б.