Постанова 4856 № 120/1438/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1438/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 10 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу подільської митниці Держмитслужби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Імперіал" до подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року позивач ТОВ "Буд-Імперіал" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 06.03.2020 за № 00000031219 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, № 00000011219 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, № 00000021219 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи та надав неповну оцінку доказам наявним в матеріалах справи. 20.07.2020 до суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Буд-Імперіал" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19.10.2006, взято на облік як суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності у Вінницькій митниці. 05.05.2017 між позивачем та продавцем компанією Trans Imperial Sp.z o.o. (Польща) укладено контракт згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар на умовах поставки. Придбаний товар імпортовано у відповідності до МД від 22.06.2017 № UA 401010/2017/021380; від 12.07.2017 № UA 401010/2017/024060; від 01.08.2017 № UA 401010/2017/026736; від 24.11.2017 № UA 401010/2017/04219, згідно яких: - за МД від 22.06.2017 № UA401010/2017/021380 задекларовано товар "Частина до вантажною автомобіля: Шасі-рама вантажного автомобіля марки RENAULT PREMIUM 420 DC1 6X2S - 1 піт. Номер V1; 622 НОМЕР_1 . Бувша у вжитку. Рік виготовлення 2002. Країна виробництва: FR. Виробник: "RENAULT". Франція. Торговельна марка: "RENAULT". Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2017 № 06/05/17 укладеного між позивачем та Компанією TRANS IMPERIAL Sp.z о.о. (Польща). Умови поставки DAP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 1 500 EUR (за курсом 29.00850900) 43 512,76 грн., митна вартість 176934,47 грн. - за МД від 12.07.2017 № UA401010/2017/024060 задекларовано товари: "Частина до сідельного тягача: Коробка передач RENAULT PREMIUM, серійний номер 145419 - 1 шт. Бувша у вжитку. Рік виготовлення 2002. Країна виробництва: DE. Виробник: ZF Friedricjshaten AG. Торговельна марка: 7Т". Та "Частина до сідельного тягача: Радіатор - 1 шт. Бувший у вжитку. Країна виробництва: PR. Виробник: немає даних. Торговельна марка: нема даних". Товари ввезені па підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2017 №06/05/17 укладеного між позивачем та Компанією TRANS IMPERIAL Sp.z о.о. (Польща). Умови поставки DAP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 70 EUR (за курсом 29.62107900) 2 073,48 грн.. митна вартість 32 023,49 грн. - за МД від 01.08.2017 року №UA401010/2017/026736 задекларовано товар "Автомобіль вантажний марки PEUGEOT - 1 шт. Модель B1PPER. Номер кузова: НОМЕР_2 . Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія:

2. Тип двигуна: дизельний. Робочий об`єм циліндрів двигуна: 1248 см.3. Потужність двигуна 55 kW. Вантажопідйомність: 0.585 гн. Маса в разі максимального завантаження 1,750 ти. Бувший у вжитку. Номер двигуна: не визначено. Календарний рік виготовлення: 2014 рік. Модельний рік виготовлення: 2014. Колісна формула: 4x2. Категорія: N1. Автомобіль виготовлений на базі кузова легкового автомобіля. Призначений для використання на дорогах загального користування. Країна виробництва: PR. Виробник: PPXJGEOP, Франція. "Торговельна марка PEUGEOT". Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2017 №06/05/17 укладеного між позивачем та Компанією TRANS IMPERIAL Sp.z о.о. (Польща). Умови поставки DAP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 3 700 EUR (за курсом 30,31991100) 1 12 183,67 грн., митна вартість 115215,66 грн. - за МД від 24.11.2017 року № UA401010/2017/042196 задекларовано товар "1 трактор для сільськогосподарських робіт колісний, що використовувався, марка MASSEY FERGUSON модель 2640 RT - 1 шт. Серійний номер: 2640RTB1 19211. Тип двигуна: дизельний. Робочий об`єм циліндрів двигуна: 5797 см.3. Потужність двигуна 76.4 kW. Номер двигуна: U673932. Календарний рік виготовлення: 1983. Модельний рік виготовлення: 1983. Країна виробництва: FR. Країна виробництва: PR. Виробник: MASSEY PERGUSON SA. Торговельна марка MASSEY PERGUSON. Маркування: MASSEY PERGUSON". Товар ввезений на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2017 №06/05/17 укладеного між позивачем та Компанією TRANS IMPERIAL Sp.z о.о. (Польща). Умови поставки DAP (UA) Вінниця. Фактурна вартість 7 000 PPN (за курсом 7.55517900) 52 886,25 грн., митна вартість 136785,72 грн. За результатами чого, митним органом завершено митні процедури, застосовано діючу на момент розмитнення преференційну ставку ввізного мита на товари та випущено у вільний обіг товар, що імпортувався. Однак на підставі п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного Кодексу України, наказом Подільської Митниці Держмитслужби від 29.01.2020 № 43 уповноваженими особами відповідача проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Буд-Імперіал" з підстав дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів. Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення зі сторони позивача положень ст. 257, 281 МК України в наслідок чого застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на транспортні засоби, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 3600,49 грн. в тому числі за основним платежем - 2880,39 грн. та штрафними санкціями - 720,10 грн. Позивач не погоджується із вищевказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що й стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що як встановлено з акту перевірки, фактичною підставою для здійснення перевірки позивача стали листи Вінницької митниці ДФС до ДФС України про здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності позивача та отриманої інформації викладеної у листах за № 1801.ІОС.4331.18.2018 від 25.02.2019 та 1801.ІОС.4331.9.2018 від 15.02.2019 від уповноважених органів Польщі. Проте, порушуючи вимоги ч. 4 ст. 162 КАС України митним органом до матеріалів справи окрім зазначеного твердження у відзиві не було долучено належні та допустимі докази з приводу запитуваної та наданої інформації від уповноважених органів Польщі, а також, не було надано листів за № 1801.ІОС.4331.18.2018 від 25.02.2019 року та 1801.ІОС.4331.9.2018 від 15.02.2019 року на які посилаються, як на належні докази, з підстав чого, у митного органу виникли сумніви у достовірності наданих позивачем документів під час розмитнення. У листі ДФС України від 03.03.2017 року № 5466/99-99-19-03-17 визначений вичерпний перелік підстав для виникнення сумніву у заявлених деклараціях наданих для їх оформлення. Тобто, проведення перевірки митним органом має відбуватися на підставі обґрунтованих сумнівів, які досить чітко зазначенні у листі ДФС України. Проте, ні в акті перевірки ні у відзиві, відповідач жодним чином не доводить, що направлення запитів до компетентних органів Польщі у митного органу були наявні а саме головне, обґрунтовані сумніви стосовно достовірності сертифіката або декларації. Також, суд першої інстанції вказав, що відповідачем до матеріалів справи не долучено спростовуючі докази, що наданні позивачем під час митного оформлення товарів, сертифікати, на підставі яких надано пільги зі сплати митних платежів, з перевезення (походження) товарів скасовані чи визнанні недійсними, тим паче, що під час митного оформлення імпорту вказаних товарів у відповідача жодних зауважень щодо дійсності, повноти чи належності наданих позивачем документів не було. А тому, наявні сертифікати є діючими та відповідно підтверджують наявні у позивача пільги зі сплати митних платежів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга містить доводи щодо не згоди з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Згідно з ч.2 ст.1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до п.23, 24, 29 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Згідно з ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки. Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ч.1-3 ст.43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Тобто, вказаними нормами, встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, одним із яких є сертифікат про походження товару. Як передбачено ч.8, 9 ст.43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару. Згідно з ч.4 ст.44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Відповідно до ч.3 ст.48 МК України у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита. Згідно з ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Як передбачено ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до п,4, 5 ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Як вбачається з матеріалів справи товари ввезені па підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.05.2017 №06/05/17 укладеного між позивачем та Компанією TRANS IMPERIAL Sp.z о.о. (Польща). Умови поставки DAP (UA) Вінниця. Згідно з ч.1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Відповідно до ч.2 ст.45 МК України запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. Тобто, як вірно звертає увагу позивач, у разі виникнення сумнівів у митного органу щодо достовірності вказаної країни походження товару, відповдіач може звернутися до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки, однак, як стверджує відповідач він звертався із запитом до компетентних органів Польщі, хоча в митних деклараціях були зазначені фактичні виробники цього товару, такі, як Франція та Німеччина. Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.75-85), документи передбачають країну походження товару. Щодо доводів апелянта в частині не зазначення в митних деклараціях країни виробника, колегія суддів вказує, що така інформація міститься в митних деклараціях (а.с.27, 32, 38). Крім того, відповідач не був позбавлений права щодо уточнення країни походження товару. Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції п.1, 2 ст. 33 Протоколу 1 щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. З метою реалізації положень п.1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, та вказати причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку. У листі ДФС України від 03.03.2017 року № 5466/99-99-19-03-17 визначений вичерпний перелік підстав для виникнення сумніву у заявлених деклараціях наданих для їх оформлення. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності сертифіката або декларації, перевірка цих документів здійснюється шляхом направлення до ДФС відповідного запиту згідно з наказом Держмитслужби від 13.09.2010 № 1050 "Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення перевірки сертифікатів про походження товару". З наведеного слідує, що проведення перевірки митним органом має відбуватися на підставі обґрунтованих сумнівів, які досить чітко зазначенні у листі ДФС України. Також, суд першої інстанції, позивач та відповідач звертають увагу на Закон України від 16.09.2014 № 1678, яким ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Статтею 16 Протоколу 1 Угоди про асоціацію визначено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1; декларація інвойс надана експортером. Пунктом 2 ст.22 Протоколу визначено, що декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Однією з підстав перевірки стало те, що декларації інвойс складені уповноваженим експортером статус якого отримано в Нідерландах, хоча країна відправлення Польща. Проте колегія суддів зазначає, що це не є окремою підставою для перевірки. З урахуванням вказаного, відповідачем до матеріалів справи не долучено спростовуючі докази, що наданні позивачем під час митного оформлення товарів, сертифікати, митні декларації, декларації інвойси, на підставі яких надано пільги зі сплати митних платежів, з перевезення (походження) товарів скасовані чи визнанні недійсними, тим паче, що під час митного оформлення імпорту вказаних товарів у відповідача жодних зауважень щодо дійсності, повноти чи належності наданих позивачем документів не було. Крім того, відповідачем не направлялось жодних листів для перевірки саме до країн походження товарів. Враховуючи вказане колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року). Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29). Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.06.2020 слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу подільської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.