Ухвала КАС ВС № 280/560/20
від 07.09.2020 · АдміністративнаУХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 280/560/20 провадження № К/9901/21322/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі № 280/560/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив: - визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідках від 30.10.2019 № 368 та від 24.10.2019 №62/05-99-05-02-22, а саме: надбавки за особливості проходження служби (постанова КМУ № 704), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414), місячної премії, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та доплати за нічні, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідках від 30.10.2019 № 368 та від 24.10.2019 №62/05-99-05-02-22, а саме: надбавки за особливості проходження служби (постанова КМУ № 704), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414), місячної премії, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та доплати за нічні, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 31.10.2019. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У грудні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідках від 30.10.2019 № 368 та від 24.10.2019 №62/05-99-05-02-22. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаних довідок. Відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби (постанова КМУ № 704), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414), місячної премії, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та доплати за нічні, з яких утримувався та сплачувався єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вважає протиправною, із посиланням на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про пенсійне забезпечення» просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2020, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю. Водночас, дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке. Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Спір у цій справі виник з приводу рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням усіх видів додаткового грошового забезпечення, зазначених у довідках від 30.10.2019 № 368 та від 24.10.2019 №62/05-99-05-02-22, а саме: надбавки за особливості проходження служби (постанова КМУ № 704), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414), місячної премії, індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та доплати за нічні, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тому з огляду на те, що предметом спору є рішення суб`єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійного забезпечення, ця справа є справою незначної складності відповідно до пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України. Водночас за пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області йому повинно було би бути проведено перерахунок пенсії, надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам. Наголошує на тому, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Водночас суд касаційної інстанції бере до уваги, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 викладені правові позиції з питань, які є предметом касаційної скарги, а висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду. Також колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених позицій. Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Отже, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити. Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі № 280/560/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб Суддя І.В. Желєзний