Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № П/320/239/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/239/20 Суддя першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Кузик О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И Л А : У січні 2020 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 13.03.2019 року № UA125000/2019/000252/1. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Київська митниця Держмитслужби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 10 серпня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 28374, позивачем було надіслано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до митного оформлення основні документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності заявлені відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності визначення її декларантом, у зв`язку з чим рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товару № UA125000/2019/000252/1 від 13.03.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» (місцезнаходження: 08138, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, буд. 12А, ідентифікаційний код 34483946) зареєстровано в якості юридичної особи 15.08.2006, номер запису 10721020000007898 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судом встановлено, що 01.10.2015 року між Kausar Processing Industries (Pvt) Ltd., компанією, зареєстрованою в Ісламській Республіці Пакистан, (далі - продавець), та ТОВ «Віта-Текс» (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу №KPI/786/0110/15 (далі - договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини власного виробництва, а також інші товари, вказані в додатках до договору. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено договором. Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. При цьому продавець і позивач погодили, що морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар позивачу, буде узгоджуватися сторонами окремо. Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також його вартість, упаковка, маркування й доставка. Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. 28.09.2018 року продавець та позивач уклали додаткову угоду №4 до договору (далі - додаткова угода 4), якою, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2022 року. Водночас, відповідно до пункту 2 додаткової угоди 4 продавець та позивач внесли зміни до пункту 4.1 договору, згідно з якими оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом передоплати виставленого продавцем інвойсу на товар або сплати такого інвойсу протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. 04.12.2019 року продавець та позивач уклали додаток №KPI/786/070 до договору (далі - додаток), відповідно до пункту 1 якого продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити на умовах додатку наступний товар, а саме: а) тканина вибивна полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, в кількості 1010 кг, 3840 погонних метрів, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан; тканина вибивна полікотон (60% поліестер та 40% бавовна), сток, 76х52/150х18, завширшки 220 см, в кількості 17160 кг, 61000 погонних метрів, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан (далі - товар 1); б) тканина відбілена полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х56, завширшки 220 см, в кількості 1404 кг, 5914 погонних метрів, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан (далі - товар 2); в) тканина пофарбована полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х56, завширшки 220 см, в кількості 5532 кг, 24093 погонних метрів, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг, країна виробництва: Ісламська Республіка Пакистан (далі - товар 3). Загальна вартість товару згідно з пунктами 2-3 додатку та інвойсом від 05.12.2018 року №KPI/786/8806DT/2018 склала 86615,70 доларів США, а його поставка відбувалася морським транспортом на умовах FОВ м. Карачі/Пакистан (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є Delin Tex. 07.02.2019 року позивач з метою переміщення товару через митний кордон України подав попередню митну декларацію ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/905823. 09.02.2019 року Одеська митниця ДФС провела митний огляд товару та склала акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500120/2019/00231, яким підтвердила те, що товар є стоковим. 05.03.2019 року позивачем до Київської митниці ДФС було подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/403910, у графах 31 якої позивачем був зазначений товар, загальна митна вартість якого склала 86615,70 доларів США. Поставка відбувалася на умовах FОВ м. Карачі/Пакистан (Incoterms 2010). Позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт) з порту м. Карачі, Ісламська республіка Пакистан, до місця ввезення на митну територію України. Розмір фрахту склав 41200,00 грн., що підтверджується рахунком №392 від 11.02.2019 року та актом про надання транспортно-експедиційних послуг №392 від 11.02.2019 року. Отже, митна вартість товару з урахуванням офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України станом на 12.02.2019 року, склала в гривневому еквіваленті 2371161,72 грн. (96615,70 дол. США. х 26,899993 + 41200,00 грн.). На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема: - пакувальний лист продавця на товар б/н від 05.12.2018 року; - рахунок-фактура (інвойс) №KPI/786/8806DT/2018 від 05.12.2018 року; - коносамент №MEDUPK130540 від 17.01.2019 року; - автотранспортна накладна №048 від 10.02.2019 року; - декларація про походження товару №KPI/786/8806DT/2018 від 05.12.2018 року; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142005703-0098 від 19.02.2019 року; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142005703-0656 від 07.12.2018 року; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142005703-0680 від 28.12.2018 року; - висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008700-0896 від 19.12.2018 року; - акт Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500120/2019/00231 від 09.02.2019 року; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2002 від 11.02.2019 року; - прайс-лист продавця б/н від 05.12.2018 року; - додаткова угода №4 від 28.09.2018 року; - додаток від 04.12.2018 року №KPI/786/070 до договору; - договір від 01.10.2015 року №KPI/786/0110/15; - весовая від 04.02.2019 року; - акт про взяття проб (зразків) товарів №15 від 09.02.2019 року. Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, в якому зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів встановлено, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Посилаючись на положення частин другої та третьої статті 53, статті 54 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів (за наявності): якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. На вказаний запит 13.03.2019 року позивачем було надано додаткові документи разом із супровідним листом №1303/19-03 від 13.03.2019 року. Так, позивач надав відповідачу наступні документи та інформацію: 1) щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено, - позивач звернув увагу відповідача, що у нього були відсутні банківські платіжні доручення, оскільки станом на день підписання листа товар не був оплаченим; 2) щодо інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 5 аркушах фотокопії первинних документів бухгалтерського обліку позивача щодо товару, а саме: прибуткової накладної №ВТ-0000019 від 12.02.2019 року, складеної позивачем; видаткової накладної №ВТ-0000020 від 12.02.2019 року, складеної між позивачем та ТОВ «Текссол-С»; податкової накладної №20 від 12.02.2019 року, складеної позивачем; видаткової накладної №ВТ-0000023 від 12.02.2019 року, складеної між позивачем та ТОВ «Текссол-С»; податкової накладної №23 від 12.02.2019 року, складеної позивачем. 3) щодо виписки з бухгалтерської документації, - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 5 аркушах первинні документи бухгалтерського обліку позивача, які підтверджують те, що митна вартість товару відповідає звичайному рівню цін на подібні (аналогічні) товари, які раніше ввозилися позивачем на митну територію України, а саме фотокопії: митної декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/400826 від 29.01.2019 року; інвойсу №KPI/786/8732/2018 від 31.10.2018 року, виставленого продавцем; видаткової накладної №ВТ-0000107 від 22.12.2018 року, складеної між позивачем та ТОВ «Текссол-С»; податкової накладної №107 від 22.12.2018 року; 4) щодо копії митної декларації країни відправлення, - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 3 аркушах фотокопію експортної декларації №НМВ-2018-0000142745 від 07.12.2018 року та її перекладу з англійської на українську мову; 5) щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - позивач звернув увагу відповідача, що у нього був відсутній станом на день підписання листа будь-який висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що приписи частини третьої статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання експертного висновку лише за умови його наявності в позивача; 6) щодо транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, - позивач надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопії рахунку №392 від 11.02.2019 року, виставленого ТОВ «Таніт Груп», акту про надання транспортно-експедиційних послуг №392 від 11.02.2019 року, складеного між позивачем та ТОВ «Таніт Груп», що підтверджують розмір витрат позивача на перевезення товару до митної території України в розмірі 41200,00 грн.; 7) щодо каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, - позивач додатково надав відповідачу для ознайомлення на 2 аркушах фотокопію листа продавця №КРІ/786/1103/19/01 від 11.03.2019 року (далі - лист продавця) та його перекладу з англійської на українську мову. Позивач звернув увагу відповідача, що в листі продавця є актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання додатку, а також міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим, що окрім інвойсу, який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару. Окрему увагу відповідача позивач звернув на те, що такий аргумент відповідача (щодо зазначення номеру інвойсу в додатку та зазначення продавцем номеру коносаменту в інвойсі раніше дати його видачі) жодним чином, на думку позивача, не пояснює як це унеможливлює здійснення відповідачем перевірки числового значення складових митної вартості товару. 13.08.2019 року Київською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000252/1, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару №1 в додатковій митній декларації ІМ40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року скоригував з 63784,36 доларів США до рівня 68314,13 доларів США; щодо товару №2 - з 4929,63 доларів США до рівня 5805,42 доларів США; щодо товару №3 - з 19424,38 доларів США до рівня 24228,40 доларів США. Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами опрацювання наданих до митного оформлення документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів за додатковою митною декларацією ІМ40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року встановлено, що позивачем до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Відповідач зазначив, що відповідно до частини третьої статті 53 МК України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості за митною декларацією, ним встановлено, що згідно з пунктом 2 додатку від 04.12.2018 року №КРІ/786/070 наявне посилання на інвойс №KPI/786/8806DT, однак даний додаток був раніше підписаний (04.12.2018), ніж виданий інвойс №KPI/786/8806DT (05.12.2018), що являється розбіжністю, яка вказує на сумнівність вчинення даних документів. Крім того, відповідач у спірному рішенні зазначив, що в інвойсі від 05.12.2018 року №KPI/786/8806DT вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим у період попиту, або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що, в свою чергу, впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим, відсутні. Крім того, відповідач у спірному рішенні зазначив, що за результатами проведення митного огляду (акт митного огляду від 09.02.2019 року №UA500120/2019/00231) не підтверджено, що товар є стоковим. Відповідач також вказав, що в інвойсі від 05.12.2018 року №KPI/786/8806DT міститься посилання на коносамент №MEDUPK130540, який датований 17.01.2019 року. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Митний орган повідомив, що відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Митний орган також повідомив, що надані додатково документи не спростовують вимогу органу доходів і зборів щодо їх запиту. Крім того, на вимогу митного органу декларантом надано додаткові документи не в повному обсязі. Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що декларантом не вжито заходів, встановлених частиною другою статті 52, частиною третьою статті 53, статтею 58 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення. Отже, митний орган дійшов висновку, що подані декларантом основні документи не містили належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо. За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів. При цьому за умовами статей 62, 63 МК України така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані. Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: товар №1 - митна декларація №UА500040/2019/13742 від 26.12.2018 року (3,76 долари США за 1 кг); товар №2 - митна декларація №UА500040/2019/2627 від 07.03.2019 року (4,135 долари США за 1 кг); №3 - митна декларація №UА500040/2019/2627 від 07.03.2019 року (4,38 долари США за 1 кг). На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00087 від 13.03.2019 року. З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач з урахуванням коригувань подав нову додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/405223 від 22.03.2019 року та митний орган прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію в розмірі 54879,49 грн. Позивач, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК). Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК). Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК). Відповідно до частини 3 статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Згідно з частинами 1-3 статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15). Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено. Відтак, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відмовляючи позивачеві визнати митну вартість товару, зазначену ним у митній декларації від 13.03.2019 року № UA125000/2019/000252/1, відповідач виходив з того, що декларантом не було подано до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до зазначених в частинах 2-4 ст. 53 Митного кодексу України умов, а подані документи містили розбіжності, проте колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими, з огляду на наступне. Колегією суддів досліджено надані позивачем відповідачу договір, додаткову угоду №4 від 28.09.2018 року до договору, додаток, в пункті 2 якого є посилання на інвойс №KPI/786/8806DT/2018, та сам інвойс №KPI/786/8806DT/2018 від 05.12.2018 року, зі змісту яких вбачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах FОВ м. Карачі/Пакистан (Incoterms 2010), а сама вартість товару в розмірі 86615,70 доларів США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 додаткової митної декларації IM40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року. Поставка відбувалася на умовах FОВ м. Карачі/Пакистан (Incoterms 2010) та позивач здійснив перевезення товару (оплатив фрахт) з порту м. Карачі, Ісламська республіка Пакистан, до місця ввезення на митну територію України. Розмір фрахту склав 41200,00 грн., що підтверджується рахунком №392 від 11.02.2019 року та актом про надання транспортно-експедиційних послуг №392 від 11.02.2019 року. Отже, митна вартість товару з урахуванням офіційного курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України станом на 12.02.2019 року, склала в гривневому еквіваленті 2371161,72 грн. (96615,70 дол. США. х 26,899993 + 41200,00 грн.). Наведене свідчить, що позивач включив до митної вартості спірного товару таку складову як витрати на доставку товару до кордону України. Як наслідок, колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості. Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що ТОВ «Віта-Текс» не доведено приналежності товару до стокового. Так, відповідно до наявних матеріалів справи, сторони угоди чітко визначилися, що товар є стоковим. Матеріали справи також містять лист продавця, в якому останній повторно підтвердив продаж позивачу стокового товару. Згідно з пунктом 8.3 акта Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500120/2019/00231 від 09.02.2019 року, який є в матеріалах справи та додавався позивачем до додаткової митної декларації IM40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року, під час проведення митного огляду товару Одеська митниця ДФС встановила відповідність опису товару тому, який був задекларований позивачем у графі 31 попередньої митної декларації ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/905823 від 07.02.2019 року. Так, згідно з пунктом 4.2 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1316 від 12.12.2012 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції Украйни 26.02.2013 року за №318/22850, при виявленні під час огляду фактів невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях, ці факти зазначаються в Акті огляду. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду відповідача в апеляційній скарзі, що огляд товару інспектором Одеської митниці ДФС був частковим, із відбором зразків для встановлення визначальних показників та характеристик для класифікації та ідентифікації товару, крім того той факт, що інспектор, який не є фахівцем у товарознавстві не може візуально визначити чи є тканина стоковою. Варто наголосити, що порядок проведення огляду та переогляду товарів визначений в Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого Наказом Міністра фінансів України від 12.12.2012 року № 1316, доказів того, що проведений огляд був здійснений з порушенням вищевказаного Порядку матеріали справи не містять та відповідачем до апеляційної скарги не надано. При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, власного митного огляду товару позивача Київська митниця ДФС не здійснювала, що своєю чергою позбавляє відповідача права стверджувати про те, що за результатами митного огляду не підтверджено, що товар є стоковим. Принцип, який закладений під час проведення митного огляду, передбачає встановлення посадовою особою митного органу невідповідності фактичних характеристик, кількості або відомостей про товари (найменування, країна походження, виробник тощо) відомостям, що зазначені в товаросупровідних документах, митних деклараціях. Отже, якщо за результатами митного огляду митниця не встановила такої невідповідності, стверджувати в подальшому про не підтвердження тієї чи іншої характеристики відповідач не має права. Необґрунтованим, на переконання колегії суддів, є неврахування відповідачем наведеної в листі продавця інформації про ціни на продукцію продавця товарів у період із 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, адже наведений прайс-лист продавця товарів містить, зокрема: інформацію про вартість тканини вибивної полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х68, завширшки 220 см, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг; інформацію про вартість тканини вибивної полікотон (60% поліестер та 40% бавовна), сток, 76х52/150х18, завширшки 220 см, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг; інформацію про вартість тканини відбіленої полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х56, завширшки 220 см, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг; інформацію про вартість тканини пофарбованої полікотон (52% поліестер та 48% бавовна), сток, 30х30/76х56, завширшки 220 см, за ціною 3,45 долари США за 1 (один) кг. При цьому вищезазначена ціна повністю відповідає задекларованій митній вартості товарів позивачем у додатковій митній декларації IM40ДТ №UA125110/2019/403910 від 05.03.2019 року та зазначені обставини жодним чином не свідчать про заниження позивачем митної вартості товарів. Колегія суддів критично ставиться до твердження відповідача про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач у відповідь на запит відповідача не надав витребовувані ним висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, адже ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК України виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта. Так, у листі позивача №1303/19-03 від 13.03.2019 року позивач повідомив відповідачу про відсутність у нього висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах. Що стосується зазначення номеру коносаменту в інвойсі №KPI/786/8806DT/2018 від 05.12.2018 року, то позивачем було наголошено, що продавець резервує у відповідній спеціалізованій системі номер коносаменту для перевезення товарів у контейнері, а відтак наперед знає який номер буде присвоєний системою коносаменту в день його видачі (формування). При цьому, в інвойсі не вказана дата коносамента, а лише зазначений його номер, що вказує на необ`єктивність висновків митного органу. При цьому зазначення в додатку номеру інвойсу також узгоджується з поясненнями продавця, наведеними в його листі, стосовно того, що він має можливість резервувати номери інвойсів наперед у своїй внутрішній системі бухгалтерського обліку. Разом із тим, вищевказані обставини не впливають на числові значення складових митної вартості товарів та не свідчать про її фіктивність. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Щодо застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, варто зазначити наступне. Відповідно до оскаржуваного рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000252/1 від 13.08.2019 року відповідач скоригував митну вартість спірного товару, а саме: щодо товару 1 до рівня 68314,13 доларів США. Таким чином, скоригована митна вартість спірного товару 1 склала 3,76 долари США за 1 кг (68314,13 доларів США / 18170 кг); щодо товару 2 до рівня 5805,42 доларів США. Таким чином, скоригована митна вартість спірного товару 1 склала 4,135 долари США за 1 кг (5805,42 доларів США / 1404 кг); щодо товару 3 до рівня 24228,40 доларів США. Таким чином, скоригована митна вартість спірного товару 1 склала 4,38 долари США за 1 кг (24228,40 доларів США / 5532 кг). При цьому, матеріали справи свідчать, що за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товару, а саме: товар №1 - митна декларація №UА500040/2019/13742 від 26.12.2018 року (3,76 долари США за 1 кг); товар №2 - митна декларація №UА500040/2019/2627 від 07.03.2019 року (4,135 долари США за 1 кг); №3 - митна декларація №UА500040/2019/2627 від 07.03.2019 року (4,38 долари США за 1 кг). Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598). Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 року в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 року по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17). Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дати та номери вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 08 вересня 2020 року.