Ухвала КГС ВС № 909/548/16

УХВАЛА 08 вересня 2020 року м. Київ Справа № 909/548/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г. розглянув без виклику учасників справи матеріали касаційної скарги уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у складі колегії суддів: Матущака О. І. - головуючого, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г. у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі",

2. Товарної біржі "Центральна товарна біржа" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника від 11.06.2018 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_2 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" в межах справи № 909/548/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває касаційна скарга уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" ОСОБА_1 (далі - уповноважена особа учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 ) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16. Ухвалою Верховного Суду відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 10.09.2020. 07.09.2020 на адресу Верховного Суду надійшла заява уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 від 02.09.2020 № 2/9-1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г. від розгляду справи № 909/548/16. Обґрунтовуючи подану заяву уповноважена особа учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 посилається на наявність у нього сумнівів у об`єктивності розгляду колегією суддів викладених ним доводів у касаційній скарзі на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16, оскільки під час постановлення ухвали суду від 29.07.2020 за результатом поданої скаржником заяви про відвід судді Банаська О. О. цією колегію суддів не надано оцінки доводам заявника щодо розгляду касаційної скарги головуючим суддею в умовах реального конфлікту інтересів з огляду на звернення заявника до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). У зв`язку із відпусткою судді Білоуса В. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/548/16 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.09.2020 з огляду на що справа підлягає прийняттю до провадження новим складом суду. Розглянувши заяву уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 від 02.09.2020 вих. № 2/9-1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Банаська О. О., Білоуса В. В., Пєскова В. Г. від розгляду справи № 909/548/16 суд дійшов таких висновків. Як убачається із матеріалів справи 12.03.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 від 12.03.2020 № 12-3-1 про відвід судді Банаська О. О. від розгляду справи № 909/548/16 з посиланням на наявність сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді Банаська О. О., оскільки останньому під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у цій же справі 19.12.2019 не було заявлено відвід ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", що призвело до зміни складу суду, окрім головуючого, яким у подальшому 13.02.2020 було винесено постанову по суті касаційної скарги не зважаючи на те, що уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 до закінчення касаційного перегляду було подано касаційну скаргу на ту ж постанову від 19.09.2019. Крім того, в обґрунтування поданої заяви уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 зазначено, що під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у цій же справі Верховний Суд під головуванням судді Банаська О. О. відхиляючи клопотання уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 не навів жодних мотивів відхилення такого клопотання, а також порушив принцип рівності сторін. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 від 12.03.2020 № 12/3-1 про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О. у розгляді справи № 909/548/16 із посиланням на те, що доводи заявника не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України. 29.07.2020 уповноважена особа учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з заявою від 29.07.2020 № 29/7-1 про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О. від розгляду справи № 909/548/16 мотивованою наявністю сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Банаська О. О. з огляду на допущення ним порушення принципу рівності під час розгляду касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна компанія "Вест інвестмент груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у зв`язку з неповідомленням заявника про судові засідання. Крім того при розгляді раніше заявленого ним відводу у цій справі суддя Банасько О. О. не заявив самовідводу з огляду на положення пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 у той час як в інших справах ним така процесуальна дія вчинялась (постанова Касаційного господарського суду від 06.02.2020 у справі № 910/6968/16, ухвала Господарського суду Вінницької області від 01.02.2017 у справі № 902/4/17, ухвала Господарського суду Вінницької області від 25.10.2016 у справі № 902/791/16) тощо. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020 заяву уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 від 29.07.2020 № 29/7-1 про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Банаська О. О. залишено без розгляду із посиланням на приписи частини п`ятої статті 38 ГПК України, оскільки наведені заявником підстави для відводу судді у заяві від 29.07.2020 № 29/7-1 є тотожними за своєю природою із підставами наведеними ним у заяві від 12.03.2020 № 12-3-1. Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді. Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії"). За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України"). Особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010). Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Подана уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 заява від 02.09.2020 вих. № 2/9-1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Банаська О. О., Білоуса В. В., Пєскова В. Г., як і попередні дві заяви цієї особи про відвід головуючого у даній справі, фактично ґрунтується на доводах, які за своєю природою зводяться до тверджень про наявність у нього сумнівів у об`єктивності та неупередженості розгляду суддею-доповідачем касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 909/548/16. Фактичною підставою для відводу уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 в заяві від 02.09.2020 вих. № 2/9-1 визначено обставини постановлення ухвали суду від 29.07.2020 за результатом поданої скаржником заяви про відвід судді Банаська О. О. цією колегію суддів без надання оцінки доводам заявника щодо розгляду касаційної скарги суддею Банаськом О. О. в умовах реального конфлікту інтересів з огляду на звернення заявника до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді. Разом з тим суд зауважує, про що також зазначалось в ухвалі суду від 12.03.2020 у цій справі, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Тобто сам по собі факт подачі скарги до Вищої ради правосуддя на відповідного суддю не є доказом його необ`єктивності чи упередженості, оскільки є лише припущенням, що не може бути підставою для відводу. Окрім того звернення з такою скаргою не свідчить про виникнення у судді (суддів) конфлікту інтересів (реального чи потенційного) у розумінні статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", якою передбачено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. У даному разі, як під час заявлення уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 відводу головуючому судді Банасько О. О. вперше (12.03.2020), так і вдруге (29.07.2020) судом було надано оцінку природі аргументів визначених заявником в якості підстав для відводу головуючого судді у цій справі та встановлено, що останні за своїм характером є тотожними, зводяться до посилань щодо наявності сумнівів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді під час розгляду справи. Тому доводи уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 щодо залишення колегією суддів без належної оцінки під час розгляду поданої ним заяви від 29.07.2020 № 29/7-1 про відвід головуючого суддів усіх аргументів заяви є безпідставними. Більше того, з пункту 1 статті 6 Конвенції не випливає, що мотиви, представлені судовим органом мають висвітлювати, зокрема, всі аргументи, які одна з сторін може вважати основними для своїх доводів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України"). Водночас суд звертає увагу заявника, що частиною другою статті 42 ГПК України на учасників справи покладено обов`язок сприяння своєчасному, всебічному, повному, об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17) За приписами пункту 1 частини другої цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Процесуальним законом вимагається та забезпечується належна поведінка сторони в господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, тобто зловживає ним. Заявлення уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 відводу з підстав, які за своєю природою є аналогічними з підставами наведеними заявником у попередніх двох заявах про відвід головуючого судді у цій справі, вочевидь, є нічим іншим як спробою затягнути розгляд судової справи, внаслідок чого будуть порушені завдання та основні засади господарського судочинства. У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі "Шульга проти України") і запобігали неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення у справі "Мусієнко проти України"). За приписами частини третьої, четвертої статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами. ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У справі "Сілін проти України" ЄСПЛ з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим ЄСПЛ наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції. Хоча державні органи влади не можуть бути відповідальними за поведінку відповідача, дії однієї із сторін, що спрямовані на відтермінування, не звільняють органи влади від їх обов`язку забезпечувати розгляд провадження упродовж розумного строку (рішення ЄСПЛ у справі "Мінчєва проти Болгарії"). Таким чином, дії уповноваженої особи учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 щодо заявлення відводу з підстав, які за своєю природою є аналогічними з підставами наведеними заявником у попередніх двох заявах про відвід головуючого судді у цій справі ставлять під сумнів його бажання розглядати подану ним касаційну скаргу впродовж розумного строку, оскільки останні фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, відтак є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами. За таких обставин подання уповноваженою особою учасників ТОВ "Тофі" ОСОБА_1 заяви про відвід судової колегії у даній справі визнається зловживанням процесуальними правами, а відтак суд дійшов висновку про залишення цієї заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 43, 234, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 909/548/16 за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 до провадження.

2. Заяву уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофі" ОСОБА_1 від 02.09.2020 вих. № 2/9-1 про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Банаська О. О., Білоуса В. В., Пєскова В. Г. від розгляду справи № 909/548/16 залишити без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков