Ухвала КЦС ВС № 263/12880/13-ц

Ухвала 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 263/12880/13-ц провадження № 61-5767ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про заміну сторони виконавчого провадження, ВСТАНОВИВ: 17 березня 2020 року ОСОБА_1 із застосування засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки у порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказав пістави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, зокрема в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення про відмову у відкритті провадження. Для усунення зазначеного вище недоліку надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, а також попереджено про наслідки невиконання ухвали. Як убачається з матеріалів касаційного провадження ухвалу Верховного Суду від 13 квітня 2020 року надіслано заявнику на вказану в касаційній скарзі адресу засобами поштового зв`язку, за трек-номером 0306304395763, проте повернулась 02 червня 2020 року на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням строку зберігання». 17 червня 2020 року ухвалу Верховного Суду від 13 квітня 2020 року повторно надіслано заявнику на вказану в касаційній скарзі адресу засобами поштового зв`язку, за ідентифікатором поштового відділення № 0306304778794, проте повторно повернулась 31 липня 2020 року на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням строку зберігання». Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. До Верховного Суду заява про зміну місця проживання або місцезнаходження не надходила. Здійснюючи повідомлення ОСОБА_1 про залишення касаційної скарги без руху, суд касаційної інстанції врахував, що відомості про інші адреси для листування у матеріалах провадження відсутні. Ухвала Верховного Суду від 13 квітня 2020 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX). Відповідно до пункту 12 розділу І Закону № 540-IX розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни, в тому числі до ЦПК України. Вказаним Законом законодавець по-іншому врегулював питання перебігу процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом № 540-ІХ. Пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. 20-денний строк з часу набрання чинності Законом № 731-IX закінчився 06 серпня 2020 року. Станом на 07 вересня 2020 року заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 13 квітня 2020 року недоліки не усунув, в Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутня інформація про надходження будь-яких матеріалів від ОСОБА_1 , заявник надіслану йому поштою кореспонденцію не отримує. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Чірікоста і Віола проти Італії» визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко