LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС695/512/16-ц

від 07.09.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залишити без руху.

Ухвала 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 695/512/16-ц провадження № 61-7461ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В. В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, ВСТАНОВИВ: У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк») Кадирова В. В., правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року позов ПAT «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , солідарно, на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 786 277 грн 90 коп., з яких: тіло кредиту у розмірі 311 485 грн 21 коп.; відсотки у розмірі 220 344 грн 55 коп.; пеня у розмірі 244 404 грн 14 коп.; сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту у розмірі 8 170 грн 59 коп.; сума за ставкою 3% від прострочених процентів по кредиту у розмірі 1 873 грн 41 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2016 року в частині солідарного стягнення зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат. 09 серпня 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ТОВ «Вердикт Капітал» подало касаційну скаргу, що надійшла 10 серпня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28 серпня 2020 року вказану справу № 695/512/16-ц передано судді-доповідачу Осіяну О. М. Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційна скарга ТОВ «Вердикт Капітал» надійшла до суду без платіжного документа, про що зазначено у додатках до касаційної скарги. У зв`язку з наведеним ТОВ «Вердикт Капітал» необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі первісного позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення кредитної заборгованості), яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру у розмірі оспорюваної суми, тобто 786 277 грн 90 коп.*1,5%*200%=25 588 грн 30 коп. Ураховуючи характер спору заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 25 588 грн 30 коп. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга ТОВ «Вердикт Капітал» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»