Постанова Донецький апеляційний суд № 243/2030/18

Єдиний унікальний номер 243/2030/18 Номер провадження 22-ц/804/2031/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 8 вересня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Космачевської Т.В., суддів: Агєєва О.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Гуляєва М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа, ухваленого судом у складі головуючого судді Неминущого Г.Л., в місті Слов`янську Донецької області, в справі номер 243/2030/18 за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, заінтересована особа: ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: В січні 2019 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулось ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 04 березня 2009 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_1 кредиту, процентів та пені задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №К-А-220316097 від 18 березня 2008 року в загальній сумі 98654,53 грн, судові витрати в розмірі 986,55 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. Представником банку отримано копію судового рішення та виконавчий лист, який направлено до відділу ДВС Микитівського районного управління юстиції м. Горлівки. 10 грудня 2009 року заступником начальника ВДВС Микитівського РУЮ м. Горлівки винесено постанову №2381/3/09 про відкриття виконавчого провадження за судовим рішенням від 04 березня 2009 року. З відповіді Микитівського відділу ДВС м. Горлівки ГТУЮ Донецької області від 31 січня 2018 року вбачається, що виконавче провадження по справі втрачено. Відсутність виконавчих документів унеможливлює виконання рішення по справі та стягнення заборгованості з боржника. Тому заявник просив суд видати дублікат виконавчого листа по справі №2-140/2009 від 4 березня 2009 року поновити строк його пред`явлення. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2019 року заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, заінтересована особа: ОСОБА_1 , задоволено. Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі №2-140/2009 від 4 березня 2009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Пролетарського відділення №5404 м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення кредиту, процентів та пені. Визнано причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважними та поновлено пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого за рішенням Микитівського районного суду міста Горлівки Донецької області від 4 березня 2009 року у справі №2-140/2009. Із вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа та ухвалити постанову про відмову в задоволенні скарги ПАТ «Державний ощадний банк». Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, на підставі припущень і домислів заявника. Заявник не зазначив дати та номеру відповіді ВДВС Микитівського РУЮ м. Горлівки на звернення банку від 11.01.2017 року, що не дає можливості встановити дату, коли заявник дізнався про втрату судового провадження. В ухвалі суду не зазначено, які саме заходи вживались АТ «Ощадбанк» як стягувачем після відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими документами з метою здійснення контролю за ходом проведення виконавчих дій. З матеріалів справи не вбачається яким чином виконавче провадження було завершено. Заявником не доведено, що станом на дату початку тимчасової окупації виконавчий лист по справі №2-140/2009 від 10.04.2009 року пред`явлений до примусового виконання і дійсно перебував на примусовому виконанні у ВДВС Микитівського РУЮ м. Горлівки і був втрачений у зв`язку з проведення антитерористичної операції. В відзиві на апеляційну скаргу АТ «Державний ощадний банк України» просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа залишити без змін. Вважає доводи апеляційної скарги такими, що підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості, ухвала суду є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання ним 8 серпня 2020 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 221, 228). Представник АТ «Державний ощадний банк України» судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання банком 14 серпня 2020 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. АТ «Державний ощадний банк України» надав заву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 209, 217, 233). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся учасників справи. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 4 березня 2009 року стягнуто з відповідача на користь банку суму заборгованості в розмірі 98654,53 грн, судові витрати в сумі 986,55 грн та витрати на ІТЗ в сумі 30,00 грн (а.с. 2). 10 грудня 2009 року ВДВС Микитівського РУЮ м. Горлівки винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 10). 11 січня 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до Микитівського ВДВС м. Горлівки ГТУЮ у Донецькій області із запитом про хід виконавчого провадження (а.с. 7). Згідно з відповіддю Микитівського ВДВС м. Горлівки ГТУЮ у Донецькій області №18 від 31.01.2018 року матеріали виконавчих проваджень залишені на території (зона проведення активної фази антитерористичної операції), де раніше був розташований відділ, та передача таких виконавчих проваджень не може бути здійснена, надати інформацію по зазначеному виконавчому провадженні неможливо (а.с. 8). З ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2018 року вбачається, що рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області по справі №2-140/2009 від 04.03.20009 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Пролетарського відділення №5404 м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення кредиту, процентів та пені відновлено. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №2-140/2009 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Пролетарського відділення №5404 м. Донецька до ОСОБА_1 про стягнення кредиту, процентів та пені, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості такої заяви. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Так, відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Судом встановлено, що з листа Микитівського ВДВС м. Горлівки ГТУЮ у Донецькій області №18 від 31.01.2018 року вбачається, що матеріали виконавчих проваджень залишені на території, де раніше був розташований відділ та передача таких виконавчих проваджень не може бути здійснена, надати інформацію по зазначеному виконавчому провадженні неможливо (а.с. 8). Встановивши, що рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 4 березня 2009 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» не виконано, видані судом на підставі цього рішення виконавчі листи на виконанні не перебувають, заборгованість боржником не погашена, а оригінал виконавчих листів втрачено, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дублікату виконавчого листа. Наведене вище узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19). Посилання в апеляційній скарзі на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа не спростовують висновків суду про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа. При цьому оригінал виконавчого листа відсутній як у самого стягувача, так і на виконанні в державній виконавчій службі. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задовольнив заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про видачу дублікату виконавчого листа. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого рішення суду першої інстанції, тому підстав для скасування такого рішення не вбачається. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2019 року про видачу дублікату виконавчого листа без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повне судове рішення складено 8 вересня 2020 року. Суддя: