Постанова 4804 № 263/1286/19

22-ц/804/2415/20 263/1286/19 Єдиний унікальний номер 263/12786/19 Номер провадження 22-ц/804/2415/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2020 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є., суддів Попової С.А., Биліни Т.І., секретар Сікора М.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Ковтуненка В.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, В С Т А Н О В И В: 28 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про збільшення розміру аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з твердої грошової суми у розмірі 777 гривень щомісячно на 3000 гривень щомісячно. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що згідно з рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2012 року з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 777 грн щомісячно. З часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів з відповідача розмір витрат на утримання дитину зріс. Дитина потребує значних трат на розвиток, спортивні зайняття, вивчання мов, приладів для навчання в школі, оздоровчих поїздок, оскільки дитина хворіє на алергію. Відповідач працює, має професію моряка, а відповідно має достатній заробіток. З урахуванням наведеного просить збільшити розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі до 3000 гривень щомісячно. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини задоволений: судом вирішено збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 17 квітня 2012 року, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Також рішенням припинено стягнення за рішенням по справі №2/519/1229/12 від 17 квітня 2012 року, виданим Жовтневим районним судом міста Маріуполя, з дня набрання рішенням законної сили. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Денисенко Д.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги відповідно до змісту позовних вимог. В обґрунтування скарги вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Норми статті 192 СК України не регулюють правовідносини зміни способу стягнення аліментів, що суттєво відрізняється від зміни розміру аліментів. Статтею 181 СК України стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів. Між тим позивач заявляв вимоги саме про збільшення розміру аліментів, а не про зміну способу їх стягнення. Крім того, вважає, що суд невірно застосував норми процесуального права, оскільки не вирішив про негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць, а зазначив про набрання рішенням законної сили після закінчення строку на оскарження. Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. До апеляційного суду сторони не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені. Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 надав заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. У відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності сторін, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Денисенко Д.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші. Проте рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає. Вирішуючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач належно обґрунтувала вимоги про зміну розміру аліментів, але при цьому суд не навів жодних мотивів, на підставі яких прийшов до висновку про задоволення позову. З рішенням суду про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина в результаті розгляду позовних вимог про аліментів в грошовій сумі колегія суддів не може погодитись також, виходячи з наступного. Звертаючись до суду, позивач просила збільшити розмір аліментів на дитину у зв`язку із істотним збільшенням витрат на утримання дитини, які зросли у порівнянні із 2012 роком, коли на утримання дитини була стягнута сума 777 грн щомісячно. Позивач в обґрунтування позову вказувала, що зросли витрати на одяг, товари для школи, на додаткове навчання, на зайняття спортом, на необхідне щорічне оздоровлення дитини. Судом встановлено, що сторони мають сумісну дитину - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22 лютого 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.(а.с.9) Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 квітня 2012 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 777 гривень, щомісячно, до повноліття дитини. (а.с.8). Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 статті 182 СК України). Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Разом з тим Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З позовом про зміну розміру аліментів шляхом стягнення грошової суми 3000 грн щомісячно замість грошової суми 777 грн до суду звернувся одержувач аліментів, при цьому вимог про зміну способу стягнення аліментів не заявляв. Але суд прийшов до помилкового висновку про те, що можливо вирішити вимоги одержувача аліментів шляхом заміни способу їх стягнення, при тому, що таких вимог, як передбачено статтею 181 СК України, не заявлено. Отже, суд всупереч положенням матеріального права вирішив про наявність підстав для задоволення вимог позивача про збільшення розміру аліментів, змінивши спосіб стягнення аліментів - визначення аліментів в частці від доходу платника замість іншої твердої грошової суми. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №372/2393/17. Разом з тим зі справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду, крім наявності рішення про обов`язок відповідача сплачувати аліменти в сумі 777 грн, підтверджено також, що дитина, на утримання якої стягуються аліменти, страждає на алергію - поліноз, потребує щорічного виїзду з місця проживання в екологічно чисті райони з мінімальним алергічним навантаженням для реабілітації дитини (довідка ВКК від 09.01.2019 року - а.с.10,50) Згідно з договором на навчання, укладеним між ТОВ «Компьютерная академия ШАГ» та позивачем ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 з 05.08.2019 року проходить навчання в даному закладі, вартість одного року навчання складає 12432 грн. (а.с.47-50). Позивач ОСОБА_1 не працює у зв`язку із народженням дитини в березні 2020 року. Як пояснила представник позивача, до виходу в декретну відпустку позивач працювала, мала заробіток близько 10 000 грн. Позивач в позові вказує, що відповідач працює моряком, має заробіток, може надавати утримання дитині в більшому розмірі, ніж раніше було призначено. Зі справи вбачається, що відповідач має фахову підготовку за професією моряка, яку отримав в 2011 році. (а.с.60-61). Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Позивач вказує, що в березні 2013 року ОСОБА_2 зареєстрував право приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі нотаріального договору купівлі-продажу. В грудні 2019 року відповідач зареєстрував право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 51,8 кв.м., право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, видане 26.11.2002 року Управлінням міського майна міської ради міста Маріуполя. (а.с.74) Отже, жодної нерухомості за останні роки відповідач не придбав, тому такі посилання позивача не дають підстав апеляційному суду робити висновки про його дохід. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (стаття 182 СК України). Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі. Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України. Як вже зазначалося, у частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з положеннями статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Між тим, належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог в заявленому обсязі позивачем не надано як суду першої інстанції, так і апеляційному суду: не надано ніякого обґрунтування суми, яку позивач вважає необхідною для щомісячного утримання дитини, і також неможливо погодитися із твердженнями її представника в суді про те, що позивач бажає додаткові витрати на утримання сина включити в аліменти, оскільки такі витрати мають різну правову природу. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають нормам матеріального права: суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність законних підстав для задоволення вимог позивача про зменшення розміру аліментів на утримання старшої дитини шляхом зміни способу стягнення аліментів. Разом з тим, колегія суддів не може не погодитися, що у зв`язку із зміною мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в Україні, який на час перегляду рішення дорівнює 2318 грн, необхідно змінити розмір аліментів на дитину позивача. З урахуванням встановлених обставин, розумності і справедливості, рівності прав батьків в утриманні дитини, колегія суддів вважає доцільним задовольнити частково вимоги позивача, і змінити розмір аліментів з твердої грошової суми 777 грн щомісячно на тверду грошову суму 1500 грн щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, і відповідно, про відкликання попереднього виконавчого листа. При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про зміну аліментів до суми в розмірі 1100 грн, оскільки свої доводи про зобов`язання утримувати батьків, які не є непрацездатними особами за віком, не довів належним чином. Тому на підставі статті 376 ЦПК України рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на її користь з 777 грн до 1500 грн щомісячно. Керуючись ст.ст.367, 376, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 червня 2020 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 з твердої грошової суми 777 грн щомісячно на тверду грошову суму 1500 грн щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист №2/519/1229/12, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області, про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 777 грн. щомісяця - відкликати. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складений 08 вересня 2020 року. Судді : Є.Є. Мальцева С.А. Попова Т.І. Биліна