Постанова КАС ВС № 183/5325/17(2-а/183/214/17)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року м. Київ справа №183/5325/17(2-а/183/214/17) адміністративне провадження №К/9901/14395/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №183/5325/17 (2-а/183/214/17) за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Щербака А.А., суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.),- В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив: - визнати протиправними дії Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням допомоги на оздоровлення і виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання; - зобов`язати Новомосковське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, починаючи з 01.10.2017 провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, включивши до заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частину допомоги на оздоровлення в сумі 1333 грн. 33 коп., згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-1137 від 27.09.2017; - виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з його фактичного розміру, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що щомісячне довічне грошове утримання призначене з жовтня 2017 року у меншому розмірі, оскільки не враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення. При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або розмір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, а в даному випадку щомісячного грошового утримання. Отже, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення є протиправним. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 позов задоволено. Визнано протиправними дії Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням допомоги на оздоровлення і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зобов`язано Новомосковське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, починаючи з 01.10.2017 провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , включивши до заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 1/12 частину допомоги на оздоровлення в сумі 1333 грн. 33 коп., згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-1137 від 27.09.2017 року, і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з його фактичного розміру, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачеві, і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відноситься до складу грошового утримання судді, а тому має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в тому числі і при здійсненні його перерахунку у вересні 2017 року.

6. В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав, що згідно ч. 2 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатись до суддівської винагороди, є безпідставним, оскільки, як зазначено нормою спеціального закону (ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що розмір щомісячного довічного утримання визначається у відсотковому відношенні від грошового утримання судді, а не тільки суддівської винагороди, тому означена допомога на оздоровлення повинна враховуватись при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання. Також скаржник посилається на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 9. 01.02.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018.

12. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. , на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 № 731/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л. В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 03.09.2020. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.12.2010 № 2762-VI «Про звільнення суддів» звільнений з посади судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а наказом голови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 № 85 позивача відраховано зі штату зазначеного суду.

15. Позивач перебуває на обліку в Новомосковському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, як суддя у відставці, та отримує довічне грошове утримання. 16. 04.10.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-1137 від 27.09.2017, включивши до заробітної плати для розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці матеріальну допомогу на оздоровлення.

17. Листом №8050/02/15 від 06.10.2017 Новомосковське об`єднане управління Пенсійного Фонду України повідомило про відсутність законних підстав для включення матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

18. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

20. Конституційний Суд України у Рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини).

21. Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов`язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

22. У рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання, як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п`ятий, шостий, сьомий п. 7 мотивувальної частини).

23. Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII; у редакції, чинній на момент звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

24. Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

25. Згідно з нормами ст. 136 Закону № 1402-VIII та ст. 130 Закону № 2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

26. Статтею 138 Закону № 2453-VI (у редакції, чинній на момент виходу позивача у відставку) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

27. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

28. Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

29. Отже, враховуючи вимоги Закону №1402-VIII, судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов`язаний із розміром суддівської винагороди.

30. Отже, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, як чинним станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

31. За такого правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

32. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 28.11.2019 у справі 621/1824/17, від 05.12.2019 у справі №740/1889/17, від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17, від 23 березня 2020 року у справі №621/1823/17.

33. Посилання скаржника на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

34. Також безпідставними є доводи скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20.02.2012 у справі №21-430а11, від 06.11.2013 у справі №21-350а13, від 03.06.2014 №21-134а14 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

35. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що пенсійним органом правомірно відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення.

36. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

37. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

38. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій