LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850420/323/19

від 08.09.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новопськовського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 р. у справі № 420/323/19 задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2020 року справа №420/323/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новопськовського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 р. у справі № 420/323/19 (головуючий І інстанції Чалий А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Дільничного офіцеру підрозділу сектору превенції Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області Бурдіна Олександра Павловича про визнання незаконними дії та бездіяльності відповідача, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новопськовського районного суду Луганської області з позовною заявою до Дільничного офіцеру підрозділу сектору превенції Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області Бурдіна Олександра Павловича (далі відповідач), в якому просив: поновити строк звернення до суду з позовною заявою; визнати незаконними дії та бездіяльність відповідача у справі про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за постановою відповідача АПО18 F 162121 від 12 лютого 2019 року; скасувати постанову відповідача АПО 18 F 162121 від 12 лютого 2019 року про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. Ухвалою Новопськовського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 року адміністративний позов залишено без розгляду. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. З цих підстав суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач належним чином не повідомлявся судом про дату та час судових засідань. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. 17 липня 2019 року судом першої інстанції відкрито провадження у справі № 420/323/19 за позовом ОСОБА_1 до Дільничного офіцеру підрозділу сектору превенції Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області Бурдіна Олександра Павловича про визнання незаконними дії та бездіяльності відповідача, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. (арк.. справи 39) В судові засідання, які відбулися 25 липня 2019 року та 30 липня 2019 року, позивач не з`явився. Однак, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо повторності неявки позивача не відповідають фактичним обставинам, які підтверджуються матеріалами справи. Так, позивач не з`явився у судове засідання, яке відбулось 25 липня 2019 року, однак, у суду відсутні відомості про належне повідомлення позивача про час, дату та місце судового засідання, про що зазначено в протоколі судового засідання (арк.. справи 45) Позивач не з`явився у судове засідання, яке відбулось 30 липня 2019 року, був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується телефонограмою (арк.. справи 46) Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутня відповідна заява позивача, передбачена вищезазначеною нормою процесуального закону. Колегія суддів зазначає, що при залишенні позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд першої інстанції повинен був врахувати наступне: чи належним чином та у строк, установлені КАС України, отримував позивач повідомлення або виклик до суду; чи з поважних причин позивач повторно не прибув у судове засідання; чи відсутнє повідомлення від позивача про причини неприбуття. Колегія суддів зазначає, що у даному випадку відсутня ознака повторності неявки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, про час, дату та місце першого судового засідання позивач не був повідомлений належним чином. Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції не були наявні підстави для залишення позову без розгляду відповідно до п.4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новопськовського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 р. у справі № 420/323/19 задовольнити. Ухвалу Новопськовського районного суду Луганської області від 30 липня 2019 р. у справі № 420/323/19 - скасувати. Справу направити до Новопськовського районного суду Луганської області для продовження розгляду. Повне судове рішення складено 08 вересня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками перегляду є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»