Ухвала КАС ВС № 804/5924/16

УХВАЛА 07 вересня 2020 року м. Київ справа № 804/5924/16 адміністративне провадження № К/9901/21402/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №804/5924/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування довідки і наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач - 1), Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач - 2), та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач - 3), в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», винесену стосовно позивача 03 серпня 2016 року Міністерством юстиції України; - визнати протиправною та скасувати наказ начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.08.2016 № 3155-к про звільнення позивача з посади державного виконавця Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області; - зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) поновити позивача на посаді державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з 04 серпня 2016 року; - стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня 2016 року по дату поновлення на роботі; - зобов`язати Міністерство юстиції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості про застосування заборони, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 3 Закону України «Про очищення влади» стосовно позивача . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04 серпня 2016 року № 3155к про звільнення позивача з посади державного виконавця Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Поновлено позивача на посаді державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) з 05 серпня 2016 року. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 серпня 2016 року по 24 квітня 2020 року в сумі 199 478,53 гривень без урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язових платежів. Зобов`язано Міністерство юстиції вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», відомості про застосування заборони, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 3 Закону України «Про очищення влади» стосовно позивача . Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді державного виконавця Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) з 05 серпня 2016 року та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6794,02 гривень без урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язових платежів. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VII " Про судоустрій і статус суддів ". Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування довідки і наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії. Тобто, даний спір пов`язаний з проходженням позивачем публічної служи та звільнення з неї. Позивач займав посаду державного виконавця Дніпропетровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що розгляд касаційної скарги має виняткове значення для скаржника. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №804/5924/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування довідки і наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої плати за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіО.В. Калашнікова А.Г. Загороднюк В.М. Соколов